Юрій Мушкетик. Розповідь про письменника

УРОК 48

Тема. Юрій Мушкетик. Розповідь про письменника.

Мета: ознайомити з життєвим і творчим шляхом письменника.

Тип уроку: лекція.

Обладнання: портрет письменника, виставка творів Ю. Мушкетика, епіграф.

Хід уроку

. Організаційна частина.

. Повідомлення теми і мети уроку.

. Сприймання та усвідомлення нового матеріалу.

Матеріал для вчителя. Епіграф:

Як казали древні афіняни, треба жити так, щоб ніхто не одягнув через тебе чорної одежі”

(Ю. Мушкетик).

Юрій Мушкетик – визначний майстер сучасної української

прози. Його творчі пошуки та прагнення націлені на “глибинні пласти людського”, які він дедалі успішніше прагне відтворити в характері, внутрішньому світі сучасника, в усьому змісті життя.

Народився Юрій Михайлович Мушкетик 21 березня 1929 року в селі Вертіївці на Чернігівщині. Батько працював вчителем, а мати очолювала колгосп. Назавжди запам’ятав майбутній письменник жахи війни, масові репресії й голод, що забрали життя багатьох односельчан. У 1953 році Ю. Мушкетик закінчив Київський університет, потім ще три роки навчався в аспірантурі при кафедрі української літератури. Працював редактором журналу

“Дніпро”, обирався першим секретарем правління Київської організації Спілки письменників. З 1980 року по 2000 рік очолював Спілку письменників України. Був депутатом Верховної Ради України 11-ого скликання.

Перу Мушкетика належить ряд великих прозових творів на історичну тематику. Це його романи “Семен Палій”, “Гайдамаки”, “Яса”, повісті “Жовтий цвіт кульбаби”, “Смерть Сократа”, “Суд над Сенекою”. Життя сучасників митець відобразив у романах “Біла тінь”, “Крапля крові”, “Позиція”, “Рубіж”. Романи “Позиція” та “Рубіж” розповідають про українське село кінця 70-х – початку 80-х років. Із глибокою симпатією змальовує автор образи справжніх хліборобів, до самозабуття відданих рідному селу, землі, що їх зростила.

Темі селянської праці присвячено також оповідання письменника “Суд”. Цей твір переносить нас у суворі довоєнні та перші післявоєнні роки. Головна героїня твору – проста українська жінка Ганна. Перед нашими очима проходить усе її багатостраждальне життя – від дитинства і до трагічної смерті. У долі Ганни відбилася доля всього українського селянства, доля самої України, поневоленої сталінізмом, змученої нелюдськими бідами і стражданнями. Важким болем сповнюється серце, коли перечитуєш рядки твору, в яких йдеться про голод 1933 року. Небагато щасливих років мала у своєму житті Ганна. Мабуть, найщасливішими були ті кілька літ до війни, коли позаду були голод і страх, а майбутнє здавалося світлим і безхмарним. Війна розвіяла мрії Ганни, зруйнувала її сім’ю, як зруйнувала, знищила сотні тисяч таких же сімей в Україні і далеко за її межами. Кульмінацією твору є ганебний суд, на якому Ганну звинувачують у тому, що “не виробила мінімуму трудоднів”. Трудівницю, яка все життя віддала колгоспові, втратила через важку, непосильну працю здоров’я і сили, вважають злочинницею і присуджують їй примусову працю при колгоспі. Прочитавши оповідання Ю. Мушкетика, починаємо краще розуміти, чому таким спустошеним є сьогоднішнє село, чому в ньому замість розкішних обійсть нерідко можна побачити лише хати із забитими дошками на вікнах. Все це – трагічний наслідок колгоспної системи, усієї системи тоталітаризму, що відбирала в людей здоров’я і життя, вбивала в душах радість, любов і надію.

В оповіданні “Суд” яскраво проявилася майстерність Мушкетика – прозаїка. Адже у невеликому за обсягом творі йому вдалося відобразити типові життєві явища, людські характери. Застосований автором композиційний прийом обрамлення (оповідання починається і закінчується описом суду, під час якого перед внутрішнім зором Ганни проходить усе її нелегке життя) допоміг Мушкетику блискуче виконати непросте художнє завдання. У невеликому прозовому творі він відтворив трагедію маленької людини, підхопленої виром жахливих соціальних потрясінь, створив яскраві образи, що вражають нас своїм психологізмом і життєвою правдою.

Роман “Серце і камінь” засвідчив успішне шукання автором оригінальних, досить цікавих художніх рішень у розкритті ідеї самоцінності людини. Головний герой Федір Кущ стає інвалідом, втрачає віру в життя. Але він не зміг залишитися стороннім спостерігачем життя, яке вирувало проблемами і новизною. Процес Федорового “душевного одужання” доводить, що міра самоутвердження особистості, її удосконалення залежить від міри її соціальної активності.

Роман “Біла тінь” ставить перед читачем проблему виховання всебічно і гармонійно розвинутої особистості, її самовдосконалення. Категорія совісті постає в романі як головний ціннісний критерій, котрим керується у своєму житті й діяльності герой, і як рушійна сила, що веде його по складному шляху самоочищення і самовиховання, допомагає стати кращим, активнішим у своїй позиції людини і громадянина.

Помітним явищем останнього двадцятиліття є роман Ю. Мушкетика “Рубіж” (1984), відзначений Державною премією України ім. Т. Шевченка (1987); у ньому автор майстерно дослідив і психологічно переконливо розкрив негідні методи керівництва та спосіб життя, що є прямим породженням командно-адміністративної системи в сільському господарстві, яку в майбутньому буде дуже важко зламати. Критичний пафос щодо небезпечних хвороб радянського суспільства, акцент на неодномірності людської особистості з її сумнівами й боріннями – прикметні риси проблемної прози Мушкетика 80-х років, зокрема повістей “Обвал”, “Сльоза Офелії” (1985), “Динозавр” (1988).

Талант Ю. Мушкетика як історичного романіста найповніше розкрився в романі “Яса” (1987), над яким письменник почав працювати ще на початку 70-х pp. і зумів завершити лише тоді, коли відкрилися можливості для правдивого висвітлення історії України. У творі охоплено хронологічно невеликий період (1673-1675 pp.), коли Україна вела війну з турецькими загарбниками, відтворено героїчну оборону Ладижина від османів.

Автора хвилює роз’єднаність українського народу і недостатня згуртованість перед лицем загарбницьких нападів сусідів, розбрат, що почався після смерті Б. Хмельницького. Ще гостріше ці проблеми письменник поставив у романі “На брата брат” (1995), давши чи не вперше в нашій літературі об’єктивно-історичний образ гетьмана І. Виговського.

Як керівник СПУ Ю. Мушкетик сприяв пробудженню письменницького гурту, організації й налагодженню діяльності Товариства української мови ім. Т. Шевченка та створенню Народного Руху України за перебудову.

V. Домашнє завдання.

Підготувати розповідь про життєвий і творчий шлях письменника. Прочитати оповідання “Суд”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)

Юрій Мушкетик. Розповідь про письменника


вірші рутківського
Юрій Мушкетик. Розповідь про письменника