ЄВАНГЕЛІЄ ВІД ЛУКИ – НОВИЙ ЗАВІТ – БІБЛІЯ


БІБЛІЯ

НОВИЙ ЗАВІТ

ЄВАНГЕЛІЄ ВІД ЛУКИ

(Уривок)

ПРОПОВІДЬ НА ГОРІ

ХТО БЛАЖЕННИЙ

А Він, звівши очі на учнів Своїх, говорив:

“Блаженні убогі,- Царство Боже бо ваше.

Блаженні голодні тепер, бо ви нагодовані будете.

Блаженні засмучені зараз, бо втішитесь ви.

Блаженні ви будете, коли люди зненавидять вас… за Людського Сина. Радійте того дня й веселіться, нагорода бо ваша велика на небесах. Бо так само чинили пророкам батьки їхні.

Горе ж вам, багатіям, бо втіху свою ви вже маєте.

Горе вам, тепер ситим, бо зазнаєте голоду ви.

Горе вам, що тепер потішаєтеся, бо будете ви сумувати та плакати…”

ЛЮБІТЬ І ВОРОГІВ СВОЇХ

“А вам, хто слухає, Я кажу: “Любіть своїх ворогів, добро робіть тим, хто ненавидить вас. Благословляйте тих, хто вас проклинає, і моліться за тих, хто кривду вам чинить. Хто вдарить тебе по щоці, підстав йому й другу, а хто хоче плаща твого взяти,- не забороняй і сорочки. ї кожному, хто в тебе просить,- подай, а від того, хто твоє забирає,- назад не жадай. І як бажаєте, щоб вам люди чинили, так само чиніть їм і ви…”

НЕ СУДІТЬ СВОЇХ БЛИЖНІХ

“Також не судіть, щоб не суджено й вас; і не осуджуйте, щоб і вас не осуджено; прощайте, то простять і вам. Давайте і дадуть вам… Бо якою ви мірою міряєте, такою відміряють вам “.

Розповів також приказку їм:

“Чи ж може водити сліпого сліпий?

Хіба не обидва в яму впадуть? Учень не більший за вчителя; але, удосконалившись, кожен буде, як учитель його. Чого ж в оці брата свого ти заскалку бачиш, колоди ж у власному оці не чуєш?..”

ДЕРЕВО З ПЛОДУ СВОГО ПІЗНАЄТЬСЯ

“Нема доброго дерева, що родило б злий плід, ані дерева злого, що родило б плід добрий. Кожне ж дерево з плоду свого пізнається…

Добра людина із доброї скарбниці серця добре виносить, а лиха з лихої виносить лихе. Бо чим серце наповнене, те говорять уста його!..”

ІСУС НАВЧАЄ НАРОД ПРИТЧАМИ

І, як зібралось багато народу, і з міста до Нього поприходили, то Він промовляти став притчею.

ПРИТЧА ПРО СІЯЧА

“Ось вийшов сіяч, щоб посіяти зерно своє. І, як сіяв, упало одне край дороги,- і було повитоптуване, а птахи небесні його повидзьобували. Друге ж упало на грунт кам’янистий,- і, зій-шовши, усохло, не мало бо вогкості. А інше упало між терен,- і вигнався терен, і його поглушив. Інше ж упало на добру землю,- і, зійшовши, уродило стократно”. Це сказавши, закликав: “Хто має вуха, щоб слухати,- нехай слухає!”

Запитали ж Його учні, говорячи: “Що означає ця притча?”

“Ось що означає ця притча: Зерно – це Боже Слово. А котрі край дороги,- це ті, хто слухає, але потім приходить диявол і забирає слово з їхнього серця, щоб не ввірували й не спаслися вони. А що на кам’янистому грунті,- це ті, хто тільки почує, то слово приймає з радістю, та кореня не мають вони, вірують до вчасно – і за час випробування відпадають. А що впало між терен,- це ті, хто слухає слово, але, ходячи, бувають придушені клопотами та багатством, та життєвими розкошами,- і плоду вони не дають. А те, що на добрій землі,- це оті, хто, як слово почує, береже його в щирому й доброму серці,- і плід приносять вони в терпеливості.”

ПРИТЧА ПРО БЛУДНОГО СИНА

І Він оповів: “У чоловіка було два сини. І молодший із них сказав батькові: “Дай мені, батьку, належну частину маєтку!” І той поділив поміж ними маєток. А по небагатьох днях зібрав син молодший усе, та й подавсь до далекого краю, і розтратив маєток свій там, живучи марнотратно. А як він усе прожив, настав голод великий у тім краї,- і він став бідувати. І пішов він тоді і пристав до одного з мешканців тієї землі, а той вислав його на поля своїх пасти свиней. І бажав він наповнити шлунка свого хоч стручками, що їли їх свині, та ніхто не давав їх йому. Тоді він спам’ятався й сказав: “Скільки в батька мого наймитів мають хліба аж надмір, а я отут з голоду гину! Устану, і піду я до батька свого, та й скажу йому: “Прогрішився я, отче, проти неба та супроти тебе… Недостойний я вже зватись сином твоїм; прийми ж мене, як одного з своїх наймитів…” І, вставши, пішов він до батька свого. А коли він далеко ще був, його батько вгледів його,- і переповнився жалем, і побіг він, і кинувся на шию йому, і зачав цілувати його! І озвався до нього той син: “Прогрішився я, отче, проти неба та супроти тебе, і недостойний вже зватися сином твоїм…” А батько рабам своїм каже: “Принесіть негайно одежу найкращу, і його зодягніть. І персня подайте на руку йому, а сандалі на ноги. Приведіть теля відгодоване та заколіть,- будемо їсти й радіти, бо це син мій був мертвий – і ожив, був пропав – і знайшовся!” І почали веселитись вони.

“А син старший його був на полі. І коли він ішов й наближався до дому, почув музики та танці. І покликав одного зо слуг, та й спитав: “Що це таке?” А той каже йому: “То вернувся твій брат, і твій батько звелів заколоти теля відгодоване,- бо ж здоровим його він прийняв”. І розгнівався той,- і ввійти не хотів. Тоді вийшов батько його й став просити його. А той відповів і до батька сказав: “Ото, скільки років служу я тобі, і ніколи наказу твого не порушив,- ти ж ніколи мені й козеняти не дав, щоб із приятелями своїми потішився я…” І сказав він йому: “Ти завжди зо мною, дитино, і все моє – то твоє! Веселитись та тішитись треба було, бо цей брат твій був мертвий – і ожив, був пропав – і знайшовся!”



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Пока оценок нет)
Loading...

ЄВАНГЕЛІЄ ВІД ЛУКИ – НОВИЙ ЗАВІТ – БІБЛІЯ
порівняльна характеристика мавки і килини