Єресь

Єресь (від грецьк. aireais – особливе віровчення) – вчення, що вступають у протиріччя з панівним віровченням, не виходячи при цьому за межі релігійного світогляду; відступ від загальноприйнятих поглядів, правил, положень. В Україні виникають у XIV-XV ст. як наслідок пожвавлення культурних стосунків між південними слов’янами та Західною Європою. Вони впливали на розвиток української літератури, вносили нові мотиви: відхиляли християнські догмати, зовнішню обрядовість, виступали проти монастирів, на місце “божественного одкровення” прагнули поставити людський розум і знання. Виявом єретичних рухів в Україні є збірка з київського Михайлівського монастиря “Приточник” (1483), написана “Васком – писарем пана Миколая Радивиловича”. Зміст її досить розмаїтий, свідчить про широту інтересів упорядника. Васко робить нотатки з багатьох книг – молитви, морально-дидактичні повчання, догматичні трактати, афоризми, індекс незаборонених і заборонених церквою книг, апокрифічний перелік імен ангелів. Із світської літератури Васко використав енциклопедичний твір арабського походження “Аристотелеві врата, або Тайна тайних” та ін.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Пока оценок нет)
Loading...

Єресь

розповідач у художньому творі