ЯК ХВОРИЙ, ТО ЗВЕРТАЙСЯ НЕ ДО ПОПА, А ДО ЗНАХАРЯ (знахарі, ведуни)
Сьогодні, як і колись (хоча набагато менш активно), по допомогу часто звертаються до представників категорії спеціальних людей.
Знахарі – це люди, добре обізнані з народними методами й засобами лікування. Серед них є костоправи, кровопускателі, баби-повитухи, травники тощо. Деякі народні хірурги-костоправи вважаються справжніми цілителями, до них вишиковуються черги бажаючих позбутися певної недуги. Та, на жаль, багато серед них і відвертих шарлатанів.
..
Вивчивши досвід своїх попередників, поринувши з головою у свою справу, знахарі
По сьогодні на селі нерідко подекуди під час пологів звертаються до баб-повитух, досвідчених жінок поважного віку.
Популярні нині масажі також є породженням народної медицини, що здавна використовує їх дивовижну ефективність при профілактиці й лікуванні ряду хвороб.
Чималу групу складають знахарі, котрі виконують різноманітні магічні дії та обряди. Народна уява приписує
Основним лікувальним засобом цих знахарів є магія, що часто застосовується в поєднанні з ліками рослинного, тваринного чи мінерального походження, хірургічними прийомами тощо. Найпоширенішим магічним засобом є словесна (вербальна) магія. Замовляння та примовки, що належать до найдавнішого різновиду фольклорних жанрів, надзвичайно багаті на художні образи та поетичні засоби. Велике значення має й уміння вселити хворому віру в одужання, що подекуди відіграє вирішальну роль. Отже, у комплексі з іншими засобами лікування магія слугує своєрідним психотерапевтичним засобом, що нерідко може справляти позитивний ефект.
ЯК ХВОРИЙ, ТО ЗВЕРТАЙСЯ НЕ ДО ПОПА, А ДО ЗНАХАРЯ (знахарі, ведуни)
таэмне товариство боягузив скорочено
Related posts:
- Твір-опис за картиною Н. А. Трутовського “Хворий” Проста селянська хата. Пічка, лавка і десь глибше ліжко під маленьким віконцем. На ліжку – хворий чоловік. Відчувається, що людина хвора тяжко, навіть безнадійно. Це відчувається і в тому, як прямо, наче мертвий, лежить цей...
- Про попа і наймита його Балду – Олександр Пушкін Про попа і наймита його Балду Жив собі піп, Околоту сніп. Пішов піп по ринку, Чи не купить яку дешевинку. Назустріч йому Балда Іде, навкруги погляда. “Здоров, попе-борода, Чого так рано схопився, По що спорядився?”...
- Жарт Жарт – 1). Вислів, витівка, дотеп, комічна дія тощо, які викликають сміх і служать для розваги. Експресії словесного жарту нерідко сприяють римоване мовлення, діалог, каламбур, алогізми тощо: – Ти що привіз? – Лій. – Трохи...
- Історія народної медицини Напевне, народна медицина така ж давня, як і людство. Це первісна людина мусила надавати собі медичну допомогу, і зовсім природньо, що вона шукала засоби лікування насамперед у світі рослин. З виникненням землеробства і розвитком тваринництва...
- У НЬОГО НА ВСІ СВЯТА ОДНА ЛАТА (обрядова символіка костюма) Обрядовими символами виступають, приміром: хустка або рушник на сватанні, пелюшки на родинах, біла (або чорна) хустка на похороні й ін. Вони мають захистити людину від злих сил, принести добробут, забезпечити здоров’я, допомогти в коханні. Особливу...
- ДОБРА РІЧ ЯК Є В ХАТІ ПІЧ (роль печі) Піч – це одночасно і джерело тепла, і місце приготування їжі, і місце для сну, і засіб лікування. Недаремно під час закладання печі господарі намагаються усіляко задобрити робітників, аби піч не димувала, добре випікала хліб,...
- Воскресла Україна “Воскресла Україна” – збірка художніх творів, видана 1907 заходом товариства “Просвіта” у Львові. Назву дано за однойменним віршем О. Маковея, яким відкривається видання. У збірку увійшло оповідання з народного життя Б. Лепкого “За що?”, етнографічно-побутова...
- НАРОДНА МЕДИЦИНА Доки здоров’я служить, то и чоловік не тужить. Сьогодні має місце спалах захоплення народною медициною, виходить друком сила-силенна збірок рецептів народної медицини, і можна сказати, що лікуватись різними відварами трав та настоянками стало навіть модно....
- Кодизована мова Кодизована мова – засекречена мова певної соціальної групи (див.: , ). Так, співочі братства XVII-XVIII ст., які строго регламентували діяльність кобзарів та лірників, мали свій статут, касу, корогву та особливу, “лебійську”, мову. У художній літературі...
- Тематичне оцінювання (Д. Лондон і Ш. Петефі) Уроки зарубіжної літератури 6 клас Урок 53 Тема: Тематичне оцінювання (Д. Лондон і Ш. Петефі). Мета: з’ясувати рівень засвоєння знань з вивченої теми. Обладнання: зошит для тематичного оцінювання. Тип уроку: перевірки й обліку здобутих знань....
- НЕ ХОЧЕТЬСЯ ТАНЦЮБАТИ, ТАК ЧЕРЕВИКИ ПРОСЯТЬСЯ (вечорниці, досвітки) Серед молоді ж більш розповсюджені вечорниці, хоча й не такі популярні, як то було в наших прабатьків. Як же вони проводяться, ці українські вечорниці, що згадуються в багатьох художніх творах? Це щось на зразок сучасних...
- АНАКОЛУФ >Анаколуф (від грец. άνακόλουθον – неправильність, непослідовність) – це стилістична фігура, побудована з порушенням граматичної узгодженості між словами, членами речення. Наприклад: “На сто колін, перед стома богами // Я падаю: прийди мені, прийди!” (І. Драч)...
- ЯК ДІВУЮ, ТО Й КУРЕЙ НЕ ГОДУЮ (дошлюбне спілкування) Дошлюбне молодіжне спілкування має вирішальне значення для вибору нареченого (нареченої) й подальшого сімейного життя. Недаремно ж кажуть: як склався у людини шлюб, так піде й усе її життя. Ця народна мудрість виходить з того величезного...
- Неологізм Неологізм (грецьк. neos – новий та logos – слово) – нове слово або вислів, поява яких зумовлена потребами доби (наукові відкриття, зміни суспільних відносин, розвиток культури тощо). Досить часто творцями Н. були самі письменники. Такі...
- Зимовий ліс Виявившись у зимовому лісі, ти почуваєш, як тебе обступає важлива тиша. Під ноги стелиться сніжний килим, із крон дерев повільно обсипає сніг, а навколо – абсолютна тиша. Зрідка скрипне гілка, хрусне під ногою – і...
- ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ УКРАЇНЦЯ Тричі чоловік дивним буває: родиться, жениться та помирає. У сімейних обрядах переплелися дії, символи, словесні формули та атрибути, що за давніх часів були тісно пов’язані з магічними заходами, котрі мали на меті захистити родину від...
- ДОЛЯ (ТАЛАН) Фантастично-поетичний образ, який у повір’ях українців ототожнюється із щастям. Побутують і відповідні повір’я про недолю та нещастя. Найчастіше доля змальовується в образі жінки, панича, незнайомця тощо. Щаслива доля – приємна на вигляд, чепурна, а лиха...
- Девальвація слова Девальвація слова (від de і лат. valvo – маю вартість) – знецінювання слова через утрату ним природного, зумовленого мовною практикою зв’язку вираження (звукової та графічної форми) із змістом (лексичним значенням). Процес Д. с. властивий кожній...
- ДЕ КРАПЛЯ ВОДИ ВПАДЕ, ТАМ СТАДО ВОЛІВ СТАНЕ (вода) З найдавніших часів вода вважається джерелом усякого життя. Поклоняючись живій природі, давні українці з особливою пошаною ставилися до води. Тому здавна охороняли та прикрашали джерела і криниці, наділяючи їх цілющими й магічними властивостями. Вважали, що...
- ВОЛХВИ ВОЛХВИ – давньоукраїнські жерці, служителі язичницького релігійного культу. Носії стародавньої української культури й духовності, народної медицини, знань з астрономії, математики, географії, будівництва тощо. Володіли, як правило, багатьма мовами, зокрема арабською, латинською, грецькою, німецькою, вірменською та...
- Чим епітет відрізняється від логічного означення? Епітет – це засіб художньої образності, який підкреслює суттєву властивість певного предмета, явища, надаючи йому поетичної яскравості, індивідуалізуючи його. Так, створюючи пейзажну замальовку серпня, ясного та багатого літнього місяця, П. Филипович використовує такі епітети: “огнекрилих...
- У яких значеннях у сучасному літературознавстві вживається термін “стиль”? Словом stulos давні греки називали загострену паличку, якою писали на воскових дощечках, пізніше – почерк того, хто пише, згодом – склад, саму манеру письма. В сучасному літературознавстві стиль – це засоби художньої виразності письменника в...
- Амебейна композиція Амебейна композиція (грецьк. amoibdios – взаємний) – будова художнього твору за принципом смислового та синтаксичного паралелізму, повторення композиційно важливих частин (фрагментів, образів, стилістичних прийомів тощо), де обидві теми викладаються, набуваючи особливої ускладненості та контрастності, почергово:...
- Літературна спілка “Чернігів” Літературна спілка “Чернігів” – громадське об’єднання, утворене групою літераторів М. Чернігова у серпні 1992. Ініціатором виступив М. Ткач, обраний головою спілки. Спілка – незалежна від офіційної, зареєстрована, має свій статут. Вона нараховує близько 25 членів....
- НЕ В СВОЇ ШТАНИ ВБРАВСЯ (символіка народного костюма) Символіка народного костюма багатопланова. Етнічна – вказує на приналежність людини до певної нації. Регіональна (кожний регіон, наприклад, має свою улюб-тену комбінацію кольорів). Статева (чоловіче вбрання представлене дещо скупіше). Вікова – найбільше уваги приділяється одягу дівчат...
- Нарис Нарис – оповідний художньо-публіцистичний твір, у якому зображено дійсні факти, події я конкретних людей. За обсягом наближається до невеличкого оповідання, новели, але позбавлений чіткої, завершеної фабули, обов’язкової для новели, притаманної оповіданню. Фабула в Н. подекуди...
- Історико-функціональне вивчення літератури Історико-функціональне вивчення літератури – розділ літературознавства, в якому вивчається функціонування художньої літератури у свідомості читачів, динаміка сприйняття художніх текстів, біографій письменників, перебіг художніх тенденцій. Найчастіше тут мовиться про сукупність критичної рецепції, зафіксованої у рецензіях, статтях,...
- Пиво при захворюваннях зубів та ясен Звичайно, якщо у вас запущений карієс або пародонтоз, то прийдеться йти до стоматолога, нічого не вдієш. Але от коли мова йде про те, щоб попередити вказані захворювання – то непоганим профілактичним засобом може стати пиво....
- Художні засоби (зображально-виражальні) Художні засоби (зображально-виражальні) – сукупність прийомів, способів діяльності письменника, за допомогою яких він досягає мети – творить художньо-естетичну вартість. Оскільки митець зображає певний світ і виражає до нього своє ставлення, то Х. з. називаються ще...
- МИЛОРАДОВИЧ ВАСИЛЬ МИЛОРАДОВИЧ ВАСИЛЬ (13 01.1846, с. Токарі, тепер Лохвицького р-ну Полтавської обл. – 1911, с. Литвяки, тепер Лубенського р-ну Полтавської обл.) – етнограф і фольклорист. 1869 р. закінчив юридичний факультет Харківського університету зі вченим ступенем кандидата....