Висока духовність поезій Станіслава Чернілевського

Кожна людина є частиною великого роду. З ним нерозривно пов’язані її життя і доля. Красу родинних почуттів описав у своїх поезіях С. Чернілевський. У вірші “Теплота родинного інтиму” показано сердечно-щирі, задушевні стосунки сина і матері. Ніби жива постає перед читачами дбайлива, ласкава і Турботлива жінка, для якої найголовнішим є щастя її дітей. Мати має особливий дар – відчувати власну дитину: …Мати не пита, чому не сплю. Вже, однак, зникає гіркотина, Не катує серце печія. Спогади із дитинства пробуджують найщиріші, найчистіші почуття, тому і світлішає у ліричного героя душа перед початком нового дня. У поезії “Забула внучка в баби черевички” поет передав біль розлуки, від неї віє смутком, прощанням. Мені жаль бабусі, яка залишилася сама у спорожнілій хаті. Внуки роз’їхалися-розлетілися, а вона “стояла на порозі, хустинкою торкаючись до сліз”. Осінь в природі принесла бабусі розлуку, душевний біль і самотність: І осінь їй тихенько опустила Горіховий листок перед вікном.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)

Висока духовність поезій Станіслава Чернілевського


геракл мій улюблений герой 6-клас
Висока духовність поезій Станіслава Чернілевського