Віршова спадщина Климентія Зіновіїва та Івана Некрашевича


Давня українська література – праоснова всієї української літератури. Віршову спадщину давньої української літератури переважно становлять твори на релігійну тематику. За жанрами це були епіграми, елегії, панегірики, сатиричні вірші.

Видатними поетами XVI-XVIII століть були Климентій Зіновіїв, Іван Некрашевич, Касіян Сакович, Лазар Баранович та інші. Серед віршованих творів найбільше було віршів сатирично-гумористичних, які спиралися на народний гумор.

Сильний фольклорно-етнографічний струмінь відчувався утворах Івана Некрашевича. Його твори виділялися чистотою народної мови, простотою змісту, народним гумором. Поетична система І. Некрашевича виросла з народнопісенної поезії, а тому була поширена серед народу.

Нині відомо дев’ять творів автора: побутові сцени на зразок інтермедій, віршові листи до знайомих. Іван Некрашевич мав святенницький сан і в своїх поезіях прагнув створити образ ідеального священика, який бореться з неуцтвом, обмеженістю простих людей.

Першим поетом, який оспівав селян, наймитів, бурлаків, був в українській літературі Климентій Зіновіїв. До нас дійшла рукописна збірка поета, яка вмішує близько чотирьохсот віршів. Найбільшу частину з них присвячено сатиричному зображенню негативних вад людини та суспільства. Поезії К. Зіновіїва були спрямовані і проти соціальної нерівності: вони сатирично викривали

хабарництво, продажність судців, архієреїв, а возвеличували чесну працю:

Над усі ремесла – річ кажу відому – Хліборобство, вигідне світові усьому. Серед поезій К. Зіновіїва є і поезії, в яких поет прославляв козаків, що захищали рідний край і віру: Козаків, немов святих, треба шанувати,

Позаяк і кров свою в битвах проливають, І за віру праведну душі покладають. Отже, віршова поезія кінця XVI-XVIII століть вийшла за межі вищих шкіл, почата відображати соціальні процеси дійсності.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Пока оценок нет)
Loading...

Віршова спадщина Климентія Зіновіїва та Івана Некрашевича
сербська казка жбан меду