Величальна пісня матері (образ матері у творчості українських поетів)

10 клас

ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Величальна пісня матері (образ матері у творчості українських поетів)

Мама. Чи є на світі слово більш прекрасне й ніжне? У матері добрі і лагідні руки, найвірніше і найчутливіше серце – в ньому ніколи не згасає любов, воно ніколи не залишається байдужим.

І скільки б тобі не було років – п’ять чи п’ятдесят – тобі завжди потрібна мати, її ласка, її погляд. Чи більша твоя любов до матері, тим світліше і радісніше її життя.

Від Шевченкового “Там матір добрую мою ще молодую…” і до сьогоднішніх днів українська поезія складає величальну пісню матері.

Образ матері – це символ добра на землі. Це символ Батьківщини, якій люди віддають найтепліші почуття, свою любов.

Важко назвати поета, який би у своїй творчості не звертався до образу матері.

Мене вразив твір А. Малишка “Пісня про рушник”. Поет використав символ – рушник, який на щастя і на долю вишила мати синові, що їхав “у дорогу далеку”. Цей вірш став народною піснею. Хіба можна забути слова:

І на тім рушничкові

Оживе все знайоме до болю:

І дитинство, й розлука,

Й твоя материнська любов.

Д. Павличко створив прекрасний вірш “Два кольори”, які “переплелись, як мамине шиття, червоними і чорними рядками”.

Мати теж в дорогу “сорочку вишила”, і син повертається з доріг:

Та я нічого

не несу додому,

Мій згорточок старого полотна,

І вишите моє життя на ньому.

Жінку-матір оспівали поети як невсипущу трудівницю, незрадливого друга і порадницю.

На плечі матері лягли всі турботи, тяжкі випробування життя.

До сліз зворушують слова Миколи Сингаївського в поезії “Чорнобривці”, що стала однією з найулюбленіших пісень українського народу:

Як на ті чорнобривці погляну,

Бачу матір стареньку,

Бачу руки твої, моя мамо.

Твою ласку я чую, рідненька.

Скільки ночей недоспано, скільки сліз виплакано матір’ю! Кожна мати хоче, щоб життя її дитини було щасливим, вона “від лютої зими затуляла нас

Крильми”, як пташка оберігає своїх пташенят.

У вірші “Сива ластівка” Б. Олійник задушевно звертається до матері:

Там, де ти колись ішла,

Тиха стежка зацвіла

Вечоровою матіолою,

Дивом-казкою світанковою…

Дивом-казкою… – і тріпоче щось в душі, і перед нами постає Мати в найвищому розумінні – це наша країна, це мати-природа, яка створила життя на Землі.

У своїй поезії “Лебеді материнства” В. Симоненко оспівує матір і Батьківщину. Батьківщина і мати – вічні.

Можна вибрать друга і по духу брата,

Та не можна рідну матір вибирати,

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

У відданості Батьківщині – синівське щастя і сила, і честь. М. Сингаївський у своїй поезії “Мати” наголошує:

Від матері – слово, і пісня, і хліб.

Перша ластівка в небі, веснянка в гаях.

Все від матері – мужність і перший політ,

І як мати для всіх – Батьківщина моя.

Велика, щира синівська любов до матері священна.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Пока оценок нет)
Loading...

Величальна пісня матері (образ матері у творчості українських поетів)

книги в житті людини