Вдача – Мацуо Басьо
Хокку. Мацуо Басьо у перекладі Миколи Лукаша
Вдача Оттакий я єсть: глянь на росяні дзвонки – то й сніданок весь. Пущу коня вбрід – полегесеньку впишусь в літній краєвид. На старім ставку жаба в воду плюснула – чули ви таку? Гедзь на будяку: ти стривай, не клюй його, горобейчику! Степу рівнява – ніде оку зачепитись. Жайворон співа. Я заріс, як щіть. А худий який, блідий! Весняні дощі… Видиться мені: плаче з місяцем стара в гірській глушині. Вже й по маю – ах! Птахи плачуть, а у риб сльози на очах. Трава-мурава… Узялася сном-марою слава бойова. Тиша, мир і лад. Десь там тоне межи скель цвіркотня цикад. Осінь із дощем… Навіть мавпа лісова вкрилась би плащем.