Улюблені міфи Давньої Греції

УСІ УРОКИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 6 КЛАС

І семестр

МІФ І ЛІТЕРАТУРА

УРОК № 13

Тема. Улюблені міфи Давньої Греції

Мета: поглибити знання міфології давніх греків, перевірити розуміння міфів “Деметра і Персефона”, “Нарцис”, “Дедал та! кар”, “Орфей і Еврідіка”; вчити працювати в команді; розвивати увагу; здійснювати міжпредметні і міжлітературні зв’язки.

Обладнання: учнівські ілюстрації до прочитаних міфів; рельєф з Елевсина (Деметра, що сидить на троні, зустрічає Кору з факелами); репродукція картини Дж. В. Вотерхауса “Ехо і Нарцис”; римський барельєф (Дедал та! кар); ілюстрація до “Словника класичної античності” (Гермес веде Еврідіку й Орфея через підземне царство).

Тип уроку: урок позакласного читання.

ХІД УРОКУ

I. Слово вчителя

– На попередніх уроках ми прочитали чимало міфів різних народів. Сьогодні ми продовжимо знайомство з чарівним світом давньогрецьких міфів, які дивують розмахом фантазії та захоплюють цікавими подіями.

II. Літературна гра

Кожна команда презентує свій міф: демонструє власні ілюстрації до твору, готує вікторину для класу, розповідає про відображення подій і міфічних образів у мистецтві.

1. Міф “Деметра і Персефона”

1) Презентація ілюстрацій до міфу (пояснення малюнків, власні враження від міфу або його епізоду).

2) Проведення вікторини

для класу.

– Хто така Деметра? (Богиня родючості і хліборобства)

– Який вона мала вигляд? (Висока, ясночола, у вінку із золотого колосся й чарівних маків)

– Як звали дочку Деметри? (Персефона, Кора)

– Як пояснюється у міфі виверження вулкану на острові Трінакрія? (Під островом у кам’яному полоні знаходиться покаране Зевсом чудовисько Тіфон. Коли він силкується вирватися на волю, з Етни летить каміння і виривається полум’я.)

– Хто такий Аїд? (Бог підземного царства, царства мертвих.)

– Чому Аїд закохався в Персефону? (Афродіта наказала своєму сину Ероту вистрілити Аїдові в серце. Вона хотіла, щоб боги не забували про її силу і владу над ними.)

– Що збирала Кора у гаю? (Квіти)

– Що сталося з Деметрою після викрадення Кори? (Вона страшенно страждала, не пила і не їла, не омивала своєї нетлінної шкіри і ясних очей. Темно-синій хітон її подерся, червоні маки зів’яли, золоте колосся загубилося, а довгі коси взялися памороззю-сивиною.)

– Як богиня Деметра покарала злого хлопця Аскалаба? (Перетворила на ящірку)

– Хто розповів бідній матері таємницю викрадення Кори? (Геліос, бог Сонця)

– Як люди відчули журбу Деметри? (Земля перестала родити, пов’яли квіти, повисихали джерела; життя на землі ніби завмерло.)

– Яким чином підступному Аїду вдалося залишити у підземному царстві Персефону? (Вона скуштувала декілька зерняток гранату у підземному царстві і тому повинна була залишитися там назавжди.)

– Кого і чому перетворила Персефона на сича? (Служника Аїда за те, що він розповів про гранат, скуштований нею.)

– Як мудрий Зевс розрішив суперечку між богами? (Дві третини року Персефона буде проводити на землі з матір’ю Деметрою, а одну третину – у підземному царстві з чоловіком Аїдом.)

Висновки

– Які природні явища пояснюються у цьому міфі? (Зміна пір року, виверження вулкану)

– Доведіть, що цей переказ є міфом.

Цікаві факти

– Від імені богині Деметри утворилося сучасне чоловіче ім’я – Дмитро (Дмитрий).

– Які квіти збирала Кора?

Квіти, які, за свідченням Овідія, збирала Кора (Персефона), були маками. На острові Кріт знайдено зображення богині з голівками маку у волоссі. На іншому зображенні богиня тримає маки у руці, а на золотій каблучці з кладу, знайденому в акрополі Мікен, Деметра передає голівки маків своїй дочці Персефоні. Макове зерня додавали в хліб, відтак маки символізували Деметру, оскільки вони росли на нивах. Але Кора збирає чи приймає маки через їх снодійну дію та червоний колір пелюсток, який вважався символом відродження після смерті.

3) Міф “Деметра і Персефона” у пам’ятках світового мистецтва.

Демонстрація зображення рельєфу з Елевсина (Деметра, що сидить на троні, зустрічає Кору з факелами).

– Розгляньте зображення богинь.

– Як вони одягнені? (У хітони, босі)

– Що тримають у руках? (Деметра – колосся, що символізує родючість, Персефона – факели)

– Чому Персефона йде з факелами в руках? (Можливо, тому, що повертається додому з підземного царства, де немає світла.)

Висновки: давні греки поважали своїх богів, розуміли їхні почуття і страждання (у даному випадку – почуття материнської любові), пояснювали природні явища різними подіями з життя богів.

2. Міф “Нарцис”

1) Презентація учнівських ілюстрацій до міфу.

2) Проведення вікторини для класу.

– Ким був Тіресій? (Сліпий віщун, який за волею Зевса передбачав майбутнє. )

– Як звали матір Нарциса? (Німфа Ліріопея)

– Про що хотіла дізнатися у віщуна Ліріопея? (Чи довго буде жити її син, бо він – смертний.)

– Чому пророцтво Тіресія здалося німфі дивним? (Віщун сказав, що Нарцис житиме доти, доки сам себе не побачить.)

– Що понад усе любив Нарцис? (Полювати, блукати у лісі)

– Як звали німфу, що закохалася в героя? (Ехо)

– Чому Ехо втратила можливість розмовляти? (Гера покарала Ехо за те, що вона відволікала її розмовами, тоді як Зевс розважався з її сестрами – німфами.)

– За що Афродіта покарала Нарциса? (За нехтування коханням німф і дівчат)

– У чому полягало покарання юнака? (Він закохався у самого себе, побачивши своє віддзеркалення у воді.)

– Що трапилося з Нарцисом після смерті? (Він перетворився на прекрасну білу квітку – нарцис.)

– Що сталося з німфою Ехо? (Від страждань вона худла, доки не зосталися в неї лише кістки та голос. Кістки перетворилися на каміння, а голос живе й досі.)

Висновки

– Які природні явища пояснюються у цьому міфі? (Виникнення луни та квітки нарциса. )

– Доведіть, що цей переказ – міф.

3) Міф “Нарцис” у пам’ятках світового мистецтва.

– Розглянемо репродукцію картини Дж. В. Вотерхауса “Ехо і Нарцис”.

– Який саме епізод з міфу зображений на картині?

– Що відчуває в цей час юнак?

– Які почуття переживає німфа Ехо? Як це передано у виразі її обличчя? Висновки

Міф про трагічну долю Нарциса був дуже популярний не тільки у давнину. Легенда про горду людину, яка любить лише себе саму, широко відома і в наш час.

Цікаво!

У сучасній мові нарцис (у перен. знач.) – самозакохана людина.

Літературні паралелі

Прочитайте мініатюру Ф. Крівіна “Нарцис”.

Чи відрізняється герой твору Ф. Крівіна від персонажа відомого міфу?

Нарцисс

Женщины ходили за Нарциссом по пятам и делали ему самые заманчивые предложения. Но Нарцисс отвечал каждой из них:

– Я не могу любить сразу двоих – и себя, и тебя. Кто-то из нас должен уйти.

– Хорошо, я уйду,- самоотверженно соглашались одни.

– Нет уж, лучше уходи ты,- пылко настаивали другие.

Только одна женщина сказала не так, как все.

– Да, действительно,- сказала она,- любить двоих – дело хлопотное. Но вдвоем нам будет легче: ты будешь любить меня, а я – тебя.

– Постой, постой,- сказал Нарцисс,- ты – меня, а я?

– А ты меня.

– Ты меня – это я уже слышал. А я кого?

– Ты меня,- терпеливо объяснила женщина.

Нарцисс стал соображать. Он шевелил губами, что-то высчитывал на пальцах, и на лбу у него выступил пот.

– Значит, ты меня? – наконец сказал он.

– Да, да! – радостно подтвердила женщина.

– А я? – Нарцисс еще подумал.- Послушай, зачем так все усложнять? Пусть каждый любит сам себя, это гораздо проще.

3. Міф “Дедал та Ікар”

1) Презентація учнівських ілюстрацій до міфу.

2) Проведення вікторини для класу.

– Ким був Дедал? (Митцем, різьбярем, будівничим)

– Чому жерці у храмах прив’язували Дедалових дерев’яних богів? (Щоб не повтікали, бо виглядали як живі.)

– Як звали учня Дедала? (Талос)

– За що майстер був вигнаний з Афін? (Нібито за причетність до смерті свого талановитого учня Талоса)

– Куди відправився Дедалі? (На острів Крит до царя Міноса)

– Ким доводився Дедалові! кар? (Сином)

– Яке лихо спіткало царя Міноса і царицю Пасіфаю? (Уних народилося чудовисько з головою і хвостом бика – Мінотавр.)

– Що побудував Дедал для Мінотавра? (Лабіринт)

– Про що просив митець царя Міноса? (Відпустити його додому, на батьківщину)

– Як вирішив дістатися батьківщини Дедал? (Небом)

– З чого виготовив крила майстер? (З пір’я і воску)

– Про що попереджав сина Дедал? (Щоб у повітрі він не піднімався дуже високо, бо сонце розтопить віск, і не опускався дуже низько, щоб хвилі не намочили крила.)

– Чому загинув! кар? (Він не послухав батьківської перестороги і піднявся високо до сонця.)

– Як пам’ять про! кара увічнилася на землі? (На його честь був названий острів Ікарія та Ікарійське море)

– Яким чином Мінос вирішив вивідати місцеперебування Дедала? (Запропонував загадку з мушлею.)

– Як Дедал виконав це завдання? (Прив’язав нитку до мурашки і пустив її у мушлю.)

Висновки

– Яку одвічну мрію людства втілено у цьому міфі? (Мрію про підкорення небесного простору)

– Які географічні назви знаходять своє пояснення у переказі? (Названі на честь героя міфу острів Ікарія та Ікарійське море)

– Чому у віках залишилося ім’я нестримного! кара, а не розумного, талановитого Дедала? (Ікар є втіленням непереможеного потягу до неба, за яке він ладен був віддати своє життя.)

3) Міф “Дедал та Ікар” у пам’ятках світового мистецтва.

– Сюжет цього міфу використовувався багатьма митцями. Дуже відомим є римський барельєф “Дедал та Ікар”.

– Розгляньте зображення барельєфу “Дедал та Ікар”.

– Який епізод міфу ілюструє це зображення?

– Що роблять герої міфу?

Висновки

Міф про Дедала та Ікара дуже популярний через те, що Дедал є втіленням людини-майстра, митця, а Ікар – нерозважної, але сміливої людини, що йде назустріч небезпеці.

4. Міф “Орфей і Еврідіка”

1) Презентація учнівських ілюстрацій до твору

2) Проведення вікторини для класу.

– Що подарував бог Аполлон Орфею? (Кіфару, або ліру)

– Чим був знаменитий Орфей? (Він був талановитим співцем; усе живе на землі завмирало, слухаючи його.)

– Чому бог Гіменей не хотів прийти на весілля Орфея та Еврідіки? (Він відчував, що ця пара не буде щасливою.)

– Яке лихо трапилося незабаром? (Еврідіка померла від укусу отруйної змії.)

– Що вирішив зробити Орфей? (Повернути дружину з царства мертвих.)

– Чому Харон і пес Кербер дозволили співцю пройти у підземне царство? (Вони були зачаровані його співом.)

– За якої умови Аїд дозволив Орфею забрати Еврідіку? (Йти, не озираючись назад)

– Чому озирнувся Орфей? (Хотів переконатися, що Еврідіка оживає)

– Чому вакханки напали на співця? (Не могли пробачити йому, що він зневажає їх, не звертає на них ніякої уваги.)

– Як безсмертні боги покарали вакханок за вбивство Орфея? (Перетворили жінок на дерева. )

– Як пам’ять про Орфея увічнилася на землі? (За міфом, голову Орфея морські хвилі донесли до острову Лесбос, і відтоді цей острів став батьківщиною славетних поетів. А кіфара співця засяяла незгасно на небі – її можна побачити як сузір’я Ліри.)

Висновки

– Які якості уособлює в собі Орфей? (Він талановитий митець, людина, що віддана своєму єдиному коханню.)

– Чому на честь Орфея з’явилося на небі сузір’я Ліри? (Так було увічнено його талант і пошановано трагічне життя співця.)

Цікаво!

У сучасній мові орфей – чудовий співець і музика.

3) Відбиття міфу в пам’ятках мистецтва.

– Розгляньте ілюстрацію до “Словника класичної античності” “Гермес веде Еврідіку і Орфея через підземне царство”.

– Виразне читання “Сонетів до Орфея” Р. М. Рільке.

СОНЕТ 1

Ось дерево звелось. О виростання!

О спів Орфея! Співу повен слух.

І змовкло все, та плине крізь мовчання

Новий початок, знак новий і рух.

Виходять звірі з лісової тиші,

Покинувши кубельця чи барліг;

Вони, либонь, зробилися тихіші

Не з остраху, не з хитрощів своїх,

А з прислухання. Рев, скавчання, гам

Змаліли їм в серцях. Їм за пристанок

Недавно ще була маленька хижа,

Де крилася жадливість їхня хижа

І де при вході аж хитався ганок,-

Там ти воздвиг в їх прислуханні храм.

(Пер. М. Бажана)

– Чому звірі стали тихими та втратили свою хижість?

СОНЕТ 5

Не воздвигай надгробья. Только роза

Да славит каждый год его опять,

Да, он – Орфей. Его метаморфоза

Жива в природе. И не надо знать

Иных имен. Восславим постоянство.

Певца зовут Орфей. В свой черед

И он умрет, но алое убранство

Осенней розы он переживет.

О, знали б вы, как безысходна смерть!

Орфею страшно уходить из мира.

Но слово превзошло земную твердь.

Он в той стране, куда заказан путь.

Ему не бременит ладони лира.

Он поспешил все путы разомкнуть.

(Пер. Г. Ратгауза)

Висновки. Міф про Орфея та Еврідіку надихав і художників, і поетів, для яких зватися Орфеєм – це справжнє визнання і щастя.

5. Підсумки. Оцінювання

ІІІ. Заключне слово вчителя

Метаморфози, або перетворення

– Одним з провідних мотивів давніх міфів є перетворення (метаморфоза). В більшості міфів йдеться саме про чудесні перетворення людей чи богів. Боги мають властивість перетворюватись на що завгодно: наприклад, Зевс потрапляє до Данаї у вигляді золотого дощу, викрадає Європу, набувши вигляду бика; богиня Фетіда, опираючись Пелею, перетворюється то на гнучкий палаючий куст, то на срібний потік, змію, чудовисько, пінистий водоспад.

Людей боги перетворювали, коли хотіли покарати їх чи, навпаки, уникнути страждань. Так, дочки Мінія набули вигляду кажанів за те, що не вважали Діоніса богом і не вшановували його на святі, а майстриня Арахна була перетворена на павука через те, що насмілилася викликати на ткацьке змагання саму Афіну Палладу.

Тополями стали невтішні геліади – сестри померлого Фаетона. Їхні сльози – живиця – падають у воду і, коли застигають, перетворюються на бурштин – прозорий, променистий.

Син річкового бога Нарцис перетворився на квітку, німфа Дафна, тікаючи від закоханого Аполлона, обертається на лаврове дерево, Пірам і Тісба стають шовковичними деревами.

На основі давньогрецької та римської міфології знаменитий римський поет Публій Овідій Назон (43 р. до н. е. – 17 р. н. е.) створив свої “Метаморфози”. Цей твір складається з 250 окремих невеликих поем – переказів давніх міфів переважно про перетворення богів і людей на звірів і птахів, на рослини, скелі, річки, сузір’я тощо.

Мотив перетворення характерний не лише для міфів. Він широко використовуються у фольклорі (народні казки, легенди) та літературних творах (Г. К. Андерсен “Дикі лебеді”, “Русалочка”, В. Гауф “Оповідання про каліфа-лелеку”, М. Булгаков “Собаче серце”, Ф. Кафка “Перетворення”).

Що не міняє обличчя свого? До обнови охоча,

Творить, чергуючи з формами форми, майстриня-природа.

Не пропадає, повірте, ніщо в неосяжному світі.

Все тільки змінює вигляд.

(Овідій. “Метаморфози”

Переклад А. Содомори)

Чого навчають міфи?

Міфи, на відміну від казки, не мають на меті повчати людину. Вони створені для того, щоб розповісти про створення світу та богів, відомих героїв та їх пригоди. Але так чи інакше міфи все одно ненав’язливо навчають людину. Міф про царя Мідаса вчить не бути жадібними, історія про Дедала та Ікара – шукати золотої середини, міф про Пігмаліона та Галатею – вірити у свою мрію, створити її самому, розповідь про Нарциса – не бути самозакоханим, гордим, пихатим, любити не тільки себе, а й інших людей, міф про Сізіфа – не бути хитрим та підступним. За свої недоліки герої міфів можуть бути покарані, а за подвиги – винагороджені богами. Але марна справа – шукати справедливості у їх вчинках, бо боги – як люди: необ’єктивні, пристрасні, мають серед героїв і своїх улюбленців, і своїх нелюбів.

Навіщо потрібно знати міфи?

Щоб прочитати книгу, потрібно знати азбуку. Щоб читати книгу світової культури, необхідно розуміти значення тих чи інших символів, імен, сюжетів. Не знаючи античної міфології, неможливо прочитати по-справжньому ні Данте, ні Шекспіра, ні Пушкіна, ні Мандельштама.

Античні образи глибоко укорінилися у нашій свідомості і стали джерелом натхнення для поетів і композиторів, художників і скульпторів.

Міфологічні імена і назви ми знаходимо в термінах багатьох наук: у біології, зоології, ботаніці, палеонтології, астрономії.

Назви планет у нашій Галактиці відповідають римським назвам богів: Венера, Меркурій, Марс, Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун, Плутон. Багато сузір’їв носять назви, пов’язані з тими чи іншими античними міфами: Оріон – це вродливий велетень-мисливець, який загинув від стріли Артеміди; Пегас – це кінь, на якому їздив Беллерофонт; Велика та Мала Ведмедиці – це перенесені на небо аркадійська та ідійська німфи в образі звірів; Рак – це той, що перешкоджав Гераклові вбити Лернейську гідру.

Посилання на античні міфи зустрічаємо в наших щоденних розмовах. Ми згадуємо про подвиги Геракла, Авгієві стайні, троянського коня, Ахіллесову п’яту, голову Медузи, про силу Антея, вогонь Прометея, Аріаднину нитку, про бочки Данаїд, Танталові муки, Сізіфову працю, про олімпійський спокій, яблуко розбрату, Еротові стріли, самозакоханого Нарциса, про драконові зуби, золоте руно, про чоловічу красу Аполлона чи про жіночу вроду Афродіти, про морського бога Посейдона та лютого бога війни Ареса, про титанів і гігантів. Ці фразеологізми будуть зрозумілі лише тому, хто добре знайомий з давньогрецькою міфологією.

Давні міфи – народні перекази, що прийшли до нас з глибокої давнини,- сповнені поезії та глибокого сенсу. Вільнолюбний Геракл, що очищає землю від чудовиськ, сміливі відкривачі нових земель – аргонавти, Прометей, що повстав проти бога і дав вогонь людству,- всі ці образи стали надбанням світової літератури, і кожна культурна людина повинна їх знати,

IV. Домашнє завдання

Підготуватися до тематичної атестації № 1.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Пока оценок нет)
Loading...

Улюблені міфи Давньої Греції

самобутня постать василя голобородька в українській літературі