Україна доби першої російської революції в оповіданнях В. Винниченка “Солдатики”, “Студент”

Розквіт таланту Володимира Винниченка припав на бурхливий період воєн, еволюцій, народних сподівань і гірких розчарувань. У цих подіях він не був пасивним спостерігачем, навпаки, йому судилося стати в їх епіцентрі. Він сам творив історію, беручи участь у формуванні першого самостійного національного українського уряду.
У його особі Україна наприкінці XIX – на початку XX століття мала першорядного письменника, художника слова світового рівня. Поряд з романами і повістями, драмами і комедіями оповідання цього видатного письменника є для нас надзвичайно цікавими і цінними. Художня деталь у них така промовиста, що створює враження не прочитаного, а побаченого й відчутого.
Оповідання “Солдатики”, “Студент” пов’язані тим, що художній матеріал для них письменник брав з однієї історичної доби – часу першої російської революції.
В оповіданні “Солдатики” письменник розповідає про типову як на той час подію пов’язану з придушенням селянського повстання. Голодні селяни відбирають у поміщика зерно, і для того, щоб навести порядок, до села наближається каральний загін, викликаний тим поміщиком.
Психологічно точно і яскраво автор показує головного героя цього невеличкого твору – селянина Явтуха, селянського ватажка. Зважений тон, переконливість аргументів у його зверненні до солдатів свідчать про природну мудрість,

небайдужість до народних страждань. А ще він беззастережно добрий, до наївності.
Явтух не розуміє: як можна стріляти в безневинних і голодних людей? “Стріляли, бо не знали правди, а знатимуть – не стрілятимуть”, – така логіка цієї щирої людини.
Розв’язка твору несподівана і для читача, і для самих персонажів. Солдати опустили гвинтівки, бо щось зрушилося в їхній свідомості, слова Явтуха дійшли до їхніх сердець. Оскаженілий від люті офіцер зарубав ватажка, але наступної миті з натовпу селян вискакує Микола і ломакою вбиває офіцера.
У цій вкрай напруженій ситуації у солдатів з очей наче полуда почала спадати, вони задумалися, мабуть, про свою ганебну роль.
Оповідання “Студент” теж неможливо читати спокійно, воно вражає драматичністю описаних подій. Студенти в роки першої російської революції йшли в села, щоб піднімати людей на боротьбу. А за ними вслід влада кидала провокаторів, які підпалювали селянські стріхи, а вину складали на студентів. Ось і в тому селі студента прийняли за доброго чоловіка, уважно й зацікавлено слухали, коли “з його грудей стали вилітати правдиві слова” про їхні муки й біди. Селяни вірили йому, були готові йти за ним. Та ось з’являються стражники, які стверджують, що цей студент є винуватцем жахливої пожежі. І щоб довести свою непричетність до лиха, йому залишається одне – прилюдно застрелитися.
Як і Явтух, студент своєю смертю спонукає селян шукати справжніх винуватців трагедії.
Протягом багатьох десятиліть Володимир Винниченко, один з найпопулярніших українських письменників початку XX століття, був заборонений, спаплюжений, замурований у спецфондах. Але він знову прийшов до нас, щоб допомогти духовному відродженню України, якій він до останку віддав своє життя.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Пока оценок нет)
Loading...

Україна доби першої російської революції в оповіданнях В. Винниченка “Солдатики”, “Студент”

чи можна зраду пробачити