Твір ЗНО “Вік живи – вік учись” (чи це стосується лише тих, кого недовчили у школі чи університеті)


Варіант 1

Аргументи, докази, приклади, висновок

Народна мудрість закликає вчитися все своє життя, ніколи не відмовлятися від навчання чогось нового. І стосується це не тільки тих, хто недовчився як слід у школі чи університеті. Мудрість ця наставляє усіх людей без винятку.

По-перше, людина може вчитися чого завгодно. Протягом життя їй знадобиться багато умінь, навичок, знань. Корисно, наприклад, навчитися ремонтувати кран, що тече. Або міняти на куртках блискавки. Або ж глядіти за малою дитиною. Ці вміння найчастіше не дають вчителі в аудиторіях вузів або за шкільною партою. Ніяка школа та університет, я певен, неспроможна дати людині абсолютно всі знання та вміння, які їй будуть потрібні.

По-друге, існує ще одна народна мудрість. Вона звучить так: “Уміти – за плечима не носити”. Тобто знання та вміння завжди людині корисні. Навіть якщо в них гострої потреби, як видається, немає. Вони все одно ще стануть у пригоді в житті.

Прикладом особистості, яка вчилася все своє життя, можна назвати Тараса Шевченка. Він був українським митцем, підняв на новий рвіень нашу національну літературну мову, освоїв написання літературних творів російською мовою, виступав як драматург, цікавився іншою театральною творчістю, ріс як художник…

Такою ж особистістю була відома українська письменниця Марко Вовчок. Вона захоплювалася іноземними

мовами, літературою високого класу, збирала фольклор, обожнювала мандрівки та спілкування з цікавими людьми. Марко Вовчок багато переписувалася з відомими суспільними діячами, митцями. Це давало їй багато цінної інформації. Свої надбання в навчанні вона вкладала у свою творчість.

Отже, немає ніяких причин, щоб не вчитися все життя сумлінно. Я повністю підтримую цю думку.

Твір “Чи кожна людина мусить вчитися все життя”

Варіант 2

Аргументи, докази, приклади, висновок

У мене взагалі ніколи не виникало сумнівів, що вчитися потрібно завжди. І дорослим людям теж. Тому в мене навіть викликала подив тема твору. Хіба ж тут можуть бути інші думки?

Я поясню свою думку. По-перше, кожна людина і так природнім способом вчиться все своє життя, а не тільки у школі, коледжі чи у вузі. Познайомився з новою цікавою людиною, поспілкувався – чогось навчився. Купив хорошу книгу, прочитав – також набув певних знань. Процес навчання не вичерпується працею в класі, в лабораторії чи аудиторії.

Також існує ще один доказ моєї правоти. У житті часто виникає необхідність навчатися чогось нового, хоча вже закінчено школу та університет. Це не означає, що людину недовчили, що вона отримала освіту низького рівня. Просто існує потреба підвищити рівень кваліфікації або оволодіти новою професією.

У такому випадку найчастіше варто піти на курси з нової спеціальності, на семінар, на тренінг. Або ж узятися за самоосвіту: набрати книжок за профілем, купити журналів, долучити Інтернет, дивитися вебінари. А якщо людина і справді недовчилася, то тим паче їй знадобиться додаткова освіта.

Гарні приклади людей, які поглиблено займаються самоосвітою, дає українська література. Героїня повісті “Людина” О. Кобилянської Олена любила читати серйозні книжки, хоча цього навіть не схвалювали в її родині.

Наполегливо вчився в інституті Степан Радченко, герой роману “Місто” В. Підмогильного: коли він не встигав у навчанні, то самостійно розбирав складні для нього предметі по підручниках. Скоро Степанів труд отримав винагороду: хлопець став викладати ті самі предмети, які раніше важко давалися йому.

Додаткове навчання завжди приносить користь. І дуже часто у ньому виникає нагальна потреба. Тому я погоджуюся з прислів’ям “Вік живи – вік учись”.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 4.00 из 5)
Loading...

Твір ЗНО “Вік живи – вік учись” (чи це стосується лише тих, кого недовчили у школі чи університеті)
достоевский и современность сочинение