“Тихе небо понад дахом…” – Поль Верлен


Поль Верлен

” Тихе небо понад дахом… “

Тихе небо понад дахом

Синє та безкрає,

Темні віти понад дахом

Дерево схиляє.

Дзвін ласкавий у повітрі

Ніжно-ніжно плине,

Десь на дереві в повітрі

Чути зойк пташиний.

Скрізь життя спокійне й просте,

Боже, Боже милий!

Звуки лагідні і прості

З міста надлетіли.

– Що ж зробив ти, що так плачеш,

Тужиш так душею,

Що зробив ти, що так плачеш,

З юністю своєю?



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Пока оценок нет)
Loading...

“Тихе небо понад дахом…” – Поль Верлен
сочинение на тему россия великая держава