Теонім

Теонім (грецьк. theos – Бог і опута – ім’я) – назва богів. До Т. досить часто звертається художня література, передовсім поезія. Традиційним джерелом Т. є антична міфологія, зокрема бог мистецтв Аполлон разом з музами, богиня краси та кохання Афродіта та ін.: “І він спитав: – Яку б найти принаду, / Щоб привернуть тебе до рук моїх? – / Вона ж йому: – Світи щодня лампаду / Кіпріді добрій” (М. Рильський); “Ми сіємо пашню на неродюче лоно. / Часами служимо владиці Аполлону, /1 тліє ладан наш на вбогім олтарі” (М. Зеров). Досить часто українські поети зверталися і до вітчизняних Т., які стали базовими для історіософічної лірики представників “празької школи”: “Знаю – медом сонця, ой Ладо, / В твоїм древнім тілі – весна. / О моя Степова Елладо, / Ти й тепер антично-ясна” (Є. Маланюк); “Вітри розгорнули крила /1 крикнули чорним Дивом” (О. Стефанович); “Десь біля голосила Карна, / тужила Жля” (Оксана Лятуринська).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Пока оценок нет)
Loading...

Теонім

сочинение к ф юона конец зимы полдень