ТАКИЙ З НЬОГО ЇДЕЦЬ, ЯК ТОЙ ГОРОБЕЦЬ (режим і сезонність харчування)

Три традиційні прийоми їжі мають такі назви: сніданок, обід і вечеря або обід, полудень (полуденок) і вечеря. Бажано дотримуватися цього, якщо, звичайно, лікарем не перед-писане інше. Крім того, важливим є й дотримання певного часу, на який припадає кожен прийом їжі. Це впливає на правильність травлення, а отже – на здоров’я. Не годиться їсти занадто пізно, особливо вночі. Зазвичай на обід припадає найбільша кількість споживаної протягом доби їжі, а вечеря мусить бути легкою. Усі скарги на погане самопочуття та неідеальну фігуру безпосереднім чином пов’язані саме з цими порушеннями.

Є страви повсякденні – на сніданок, обід та вечерю, є ті, що їх готують з нагоди, а є ті, котрі чудово сполучають у собі цю функціональність. Але на меню впливають і пори року. Хоча в місті сьогодні можна дістати майже будь-який продукт, але все одно є певні закономірності. Так навесні та влітку готують щавлеві борщі, холодник; узимку – буряковий борщ. Весною споживають свіжу зелень, улітку – свіжу городину, восени та взимку -?г квашені овочі й сушені фрукти, фруктові. Взимку, особливо на зимові святки, споживають чи не найбільшу кількість м’ясних страв, віддаючи перевагу свинині. На літо – час косовиці та жнив – зберігають енергетичний продукт сало й іноді м’ясо-солонину, прагнучи у ці гарячі дні повноцінно харчуватися.

Що ж до великих свят та

маленьких родинних урочистостей, то тут зрідка діють якісь обмеження. Справа в тому, що наші батьки поважали гостей, які любили та вміли добре поїсти, щоб було приємно подивитись, і зневажали тих, котрі їли мало й погано: “Як хто їсть, так той і робить”. Тож кожна господиня вважає справою честі нагодувати й напоїти гостей так, щоб вони лишилися задоволеними. При цьому годиться припрошувати до кожної страви: “прошу покірно; чим багаті, тим і раді, звиняйте!” За гостиною завжди спілкуються, а у свята співають застільних пісень.

Гостинність українців відбилася у численних приказках: “Пошли, Боже, гостя, та й хазяїну добре”, “Гість – на щастя”, “Не бережи від гостя їжу – бережися від сорому” тощо. Вважається, що гість приносить в оселю добробут і щастя. Якщо гість нагодився під час обіду, його обов’язково слід посадити за спільну трапезу. Етичною нормою для гостя є скуштувати кожної страви, а на закінчення подякувати за хліб-сіль, похваливши господиню. Якщо ж гість з’являється в інший час, його частують найкращим, що є в домівці.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Пока оценок нет)
Loading...

ТАКИЙ З НЬОГО ЇДЕЦЬ, ЯК ТОЙ ГОРОБЕЦЬ (режим і сезонність харчування)

зеленая букашина текст