Спогади про рідний край у поезіях Богдана Лепкого “Заспів”, “Видиш, брате мій”


Любов до своєї Вітчизни, малої батьківщини, рідного куточка є одним з провідних почуттів людини, що визначає її як особистість.
Багато народних пісень, казок, легенд, переказів відображають любов до рідного краю.
Особливістю лірики Богдана Лепкого є те, що вона насичена мотивами українських народних пісень.
Вірш “Заспів” – це поетична розповідь про рідний край, чарівне Поділля: “колисав мою колиску вітер рідного Поділля”. У свідомості поета виникають і об’єднуються спогади раннього дитинства: материнська колискова пісня, пов’язані з нею перші уявлення про поезію, красу, звуки народних пісень, “підгірської трембіти”, вражаюча чарівність народних обрядів (“і веселий спів весільний, і сумний плач похоронів”).
Ці почуття поєднуються з гордістю за свій народ, його талановитість, творчі здібності. І тим сильніше ятрять душу поета думки про важку долю поневоленого народу: “Колисав мою колиску крик неволеного люду”.
Де б не знаходився Богдан Лепкий, куди б не кидала його доля, ніколи не забував він про рідний край. Скрізь він відчував свій кревний зв’язок з Вітчизною та своїм народом.
Поезія “Видиш, брате мій…” відображає тугу і сум за батьківщиною. Вірш побудований на розгорнутому порівнянні: журавлі, що відлітають у вирій, нагадують йому власну долю на чужині, а їхня сумна пісня прощання з рідним краєм – це вірші поета про Вітчизну:
…відлітають… журавлі у вирій.
Кличуть: кру! кру! кру!
В чужині умру…



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Пока оценок нет)
Loading...

Спогади про рідний край у поезіях Богдана Лепкого “Заспів”, “Видиш, брате мій”
шандровський колодязь