Сонет 162 – З “КНИГИ ПІСЕНЬ” – ФРАНЧЕСКО ПЕТРАРКА


Щасливі квіти й благовісні трави,

Прим’яті донною на самоті;

Пісок, що береже сліди святі

Чудових ніжок під листком купави;

Гаї прозорі, віти, наче пави,

Фіалки у любовній блідноті,

Ліси вільготні, тихі та густі,

Куди не входить сонце величаве;

О краю мій, о ріки голубі,

Ви омиваєте Лаури очі,

Їх блиск перебираючи собі.

Прекрасні ви в своєму непороччі!

А там підводні скелі серед ночі

Горять в мого закохання журбі.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Пока оценок нет)
Loading...

Сонет 162 – З “КНИГИ ПІСЕНЬ” – ФРАНЧЕСКО ПЕТРАРКА
вірш курличуть хмари