Скорочено – О ЗЕМЛЕ ВТРАЧЕНА, ЯВИСЯ… – ВАСИЛЬ СТУС

О земле втрачена, явися –

Бодай у зболеному сні!

І лазурово простелися,

І душу порятуй мені.

І поверни у дні забуті,

Росою згадок окропи,

Віддай усеблагій покуті

І тихо вимов: лихо, спи.

Сонця хлюпочуться в озерах,

Спадають гуси до води.

В далеких, дожиттєвих ерах

Твої розтанули сліди.

Де сині ниви, в сум пойняті,

Де чорне вороння лісів.

Світання тіні пелехаті

Над райдугою голосів.

Причадні нашепти молільниць,

Де плескіт крил і хлюпіт хвиль,

І солодавий запах винниць,

І молодечий трунок-біль,

Де дня розгойдані тарілі,

Мосяжний перегуд джмелів,

Твої пшеничні руки білі,

Неначе шутий корч жалів,

Де чорні коси на світанні

І жаром спечені уста.

Троянди пуп’янки духмяні

І вся ти – грішна і свята.

Де та западиста долина,

Той приярок і те кубло,

Де тріпалася лебединя,

Туге ламаючи крило,

Де голубів вільготні лети

І бризки райдуги в крилі.

Минуле, озовися, де ти?

На чорному проблисни тлі.

О земле втрачена, явися

Бодай у зболеному сні.

І лазурово простелися,

І душу порятуй мені.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Пока оценок нет)
Loading...

Скорочено – О ЗЕМЛЕ ВТРАЧЕНА, ЯВИСЯ… – ВАСИЛЬ СТУС
життя є точкою