Скорочено – МУХА І БДЖОЛА – ЛЕОНІД ГЛІБОВ

Весною Муха-ледащиця

Майнула у садок

На ряст, на квіти подивиться,

Почуть Зозулин голосок.

От примостилась на красолі

Та й думає про те,

Що як то гарно жить на волі,

Коли усе цвіте.

Сидить, спесиво поглядає,

Що робиться в садку;

Вітрець тихесенько гойдає,

Мов панночку яку…

Побачила Бджола близенько:

– Добридень! – каже їй. –

Оддиш хоч трохи, моя ненько,

Сідай отут мерщій.

– Та ніколи мені сидіти, –

Одвітує Бджола, –

Вже час до пасіки летіти:

Далеко від села.

– Яка погана, – Муха каже, –

На світі доленька твоя:

Раненько встане, пізно ляже…

Мені б отак – змарніла б я,

За тиждень би головоньку схилила.

Моє життя, голубко мила, –

Талан як слід:

Чи де бенкет, чи де обід

Або весіллячко, родини, –

Такої гарної години

Ніколи не втеряю я:

І їм, і ласую доволі, –

Не те що клопоти у полі

І праця бідная твоя! –

На річ таку Бджола сказала:

– Нехай воно і так;

Та тільки он що я чувала,

Що Муху зневажає всяк,

Що де ти не поткнешся

Або до страви доторкнешся, –

Тебе ганяють скрізь:

Непрохана не лізь.

– Стару новинку, – каже Муха, –

Десь довелось тобі почуть!..

Запевне, дурень дурня слуха…

Велике діло – проженуть!

Не можна в двері – яв кватирку

Або пролізу в іншу дірку –

І зась усім!

Нехай ся байка мухам буде,

Щоб не сказали часом люде,

Що надокучив їм.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Пока оценок нет)
Loading...

Скорочено – МУХА І БДЖОЛА – ЛЕОНІД ГЛІБОВ

вітер віє повіває