Симоненко. Мотиви лірики “Я хочу праці бути вічним другом і ворогом одвічному злу

Василь Симоненко – поет як прекрасної так і трагічної доля. Олесь Гончар називав його “Витязем молодої української поезії”. Життя його було, як метеорит. Він сліпучо сяйнув на українському небосхилі й пішов за обрій, полишивши сучасників у болючих роздумах: жити їм так, як він, чи далі животіти у вічному страху і духовно нидіти.
Вже з самого початку Симоненко поставив перед собою моральні принципи і завдання. він міг стати байдужим і черствим у 40 чи 50-ті роки, але він цього не зробив, він боявся прожити не потрібне, марне життя, саме

тому, більше всього не любив байдужості у людях, бо від неї, справді все зло на світі. Його мета – залишити після себе на землі і у серцях людей, якийсь слід, принести користь людям:
І на стежках порослих будяками,
Що обминали зморені діди,
Я залишу мужицькими ногами
Хай неглибокі, та чіткі сліди
(“Я в світ прийшов не лише пити й їсти”)
А заради цього варто протистояти злим силам; мати відкрите обличчя, совість і говорити правду. Саме життєва правда стає мірою краси для Симоненка. Він був і залишався завжди, аж до самого кінця, чесною, відзивчивою людиною, був патріотом і сином своєї землі, котрий ніколи
не зумів би зрадливо чи підло поступити. Наскільки йому мила й дорога Україна бачимо у його віршах, особливо у вірші “Україна”:
Коли мечами злоба небо крає
І крутить твою вроду вікову,
Я тоді з твоїм ім”ям вмираю
І в твоєму імені живу.
Як заповіт звучать слова із вірша “Лебеді материнства”:
Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину!
Ці слова є повинністю кожної людини усіх часів. Цей вірш став колисковою поета, бо людина, як вважав поет, починається з колиски і мови матері, і є втіленням історії, характеру й долі народу.
Але найбільше й найкраще враження справила на мене річ Симоненка, яка на мій погляд, найширше виражає протистояння автора тодішній “недійсній” дійсності. І зараз не будемо пояснювати і аналізувати те, що не потребує пояснень:
Де зараз ви, кати мого народу?
Де велич ваша, сила ваша де?
На ясні зорі і на тихі води
Вже чорна паща злоба не впаде.
…Народ мій є! Народ мій завжди буде!
Ніхто не перекреслить мій народ!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)

Симоненко. Мотиви лірики “Я хочу праці бути вічним другом і ворогом одвічному злу


особливості композиції слова
Симоненко. Мотиви лірики “Я хочу праці бути вічним другом і ворогом одвічному злу