Сапфічна строфа


Сапфічна строфа – одна з античних строф, різновид різностопної строфи, запровадженої давньогрецькою поетесою Сапфо (VI ст. до н. е.), пізніше вдосконаленої римським поетом Горацієм. Складається з трьох одинадцятискладників та, у четвертому рядку, з адонія. І. Франко, перекладаючи пісні Сапфо, намагався бути не лише еквіритмічним, а й еквілінеарним:

Афродіто, безсмертна Зевесова доню,

Баламутко на ясному троні, тебе я благаю,

Не гніви мою душу, о пані велична,

Горем, журбою.

С. с. в українській поезії зазнає посутньої версифікаційної інтерпретації при збереженні основних ліричних мотивів Сапфо (“Сафо до Афродіти” М. Рильєького, “Сапфо” Людмили Старицької-Черняхівської та ін.).



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Пока оценок нет)
Loading...

Сапфічна строфа
сочинение на тему защитник отечества