Роль пісні в пєсі І. П. Котляревського “Наталка Полтавка” – Олена Акульшина


Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року

Автор: Олена Акульшина

Роль пісні в пєсі І. П. Котляревського “Наталка Полтавка”

Тихий липневий вечір прилинув у місто, на оксамитовому небі спалахнули ясні зорі й таємничо повис золотий серп місяця. Виходиш у сад, вдихаєш медвяні пахощі липи, а на душі так урочисто, бентежно… Несподівано чуєш здалеку: “Сонце низенько, вечір близенько…” Щось знайоме, рідне… та це ж хтось співає одну з пісень Наталки Полтавки! На крилах чарівних лисенківських мелодій долинула вона до нас через століття.

Невипадково введено в п’єсу пісні (а їх аж 22!). Кожна з них несе певне сюжетне навантаження, допомагає глибше розкрити образи твору, показати їхні мрії, настрої, прагнення.

Головна героїня – Наталка Терпило – духовно багата, чиста й чесна, працьовита й сердечна, такою вона постає перед нами й у своїй поведінці, і в піснях.

Мене ж мати та не била – самі сльози ллються;

Од милого людей нема, од нелюба шлються.

Пісні Наталки всебічно й глибоко розкривають складні душевні переживання героїні:

Я люблю Петра душею,

Він один владіє нею.

Із пісні-монологу вже на самому початку п’єси дізнаємося про причину такої туги. “Чи я тобі, дочко, не добра желаю” – у цій пісні глибокі, схвильовані почуття люблячої матері, її переживання та вболівання за долю дочки, бажання ощасливити

Наталку, прагнення доброго зятя дістати.

За своїм змістом, мотивами й жанровими особливостями пісні у творі поділяються на ліричні (“Віють вітри, віють буйні”, “Сонце низенько, вечір близенько”, “Чого вода каламутна”), історичні (“Гомін, гомін по діброві”), бурлацькі (“Та йшов козак з Дону…”), жартівливі (“Дід рудий, баба руда”, “Ой під вишнею, під черешнею”), сатиричні (“Всякому городу нрав і права”) тощо.

Так, жартівливо-гумористична пісня “Ой під вишнею, під черешнею” дуже пасує до ситуації, що склалася через залицяння підстаркуватого пана возного до молодої, вродливої Наталки, влучно й дотепно пісня висміює цього залицяльника. Сатирична ж пісня “Всякому городу нрав і права” – це художньо-образне виявлення “філософії” возного – крутія, хабарника, пана; філософії, що виправдовує несправедливість, хижацтво й брехню. Звучать у п’єсі й патріотичні мотиви (у піснях “Ворскло, річка невелика”, “Гомін по діброві”).

Волелюбні погляди бурлаки-наймита Петра передано через народну пісню “Та йшов козак з Дону…”

Не спасибі долі, коли козак у полі,

Бо коли він в полі, тогді він на волі.

Ой коли б ти, доле, вийшла ко мні в поле,

Тогді б ти згадала, коли обижала.

Прагнення скоріше побачити кохану, з якою не бачився вже чотири роки, вірне й щире кохання звучить у пісні Петра “Сонце низенько, вечір близенько”.

Цікаво, що більшість пісень у “Наталці Полтавці” написана самим Котляревським у дусі народно-пісенної творчості, він переробляв, доповнював уже відомі, бо глибоко знав душу народу (“Віють вітри, віють буйні”, “Ой я дівчина Полтавка”, “Начинаймо веселиться” та інші).

Поет відшліфував відповідно до характерів своїх героїв, змісту п’єси пісні “Сонце низенько, вечір близенько”, “Вітер віє горою, любивсь Петрусь зо мною”, “Ворскло, річка невеличка”. І. П. Котляревський переробив і літературні пісні під характер дійових осіб, що їх виконують: “Всякому городу нрав і права” Г. С. Сковороди, “От юних літ”, “Ой доля людськая”. Деякі з пісень побутують серед народу в різних варіантах (як і годиться народним пісням), інші стали шедеврами, часто звучать на концертах у виконанні найпопулярніших співаків.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Пока оценок нет)
Loading...

Роль пісні в пєсі І. П. Котляревського “Наталка Полтавка” – Олена Акульшина
князі слово про похід ігорів