Роль пісні в п’єсі І. П. Котляревського “Наталка Полтавка” – Твір з української літератури – Творча робота


І. П. Котляревський, автор безсмертної “Енеїди”, дбав про створення оригінального репертуару для театру, такого репертуару, який би відображав життя українського народу. Свій задум він втілив у двох п’єсах “Наталка Полтавка” і “Москаль-чарівник”.

Основне джерело драматичних творів – соціальна дійсність початку XIX століття. Тема твору “Наталка Полтавка” драма кохання бідної української дівчини-селянки, яка відстоює своє право на щастя. Сюжет п’єси має соціальну спрямованість: перешкодою на шляху до одруження Наталки й Петра стає майнова нерівність.

В центрі уваги письменника – образ Наталки, яка не тільки любить і страждає, а й протестує проти посягань на неї з боку багача-нелюба. Це класичний образ в українській літературі. Він захоплює нас своєю життєвою правдивістю, красою, добрим характером, глибиною почуттів, людяною поведінкою, благородством, моральною чистотою, нев’янучою молодістю.

У творенні образу Наталки важливими є народнопісенні засади адже з її появою на сцені лунає українська пісня. І таких пісень у п’єсі 22. З пісні, яку на початку п’єси співає Наталка, ми довідуємося про причину туги, що огорнула серце дівчини, розлуку з коханим. Вустами Наталки розкривається причина розлучення соціальна нерівність (“Ти був бідним, любив мене і за те потерпів і мусив мене оставити”).

Пісні,

використані І. П. Котляревським у п’єсі, за своїм змістом, мотивами і жанровими особливостями поділяються на ліричні (“Віють вітри, віють буйні”), історичні (“Гомін, гомін, гомін по діброві”), бурлацькі (“Та йшов козак з Дону, та з Дону додому”), жартівливі (“Дід рудий, баба руда”), сатиричні (“Всякому городу нрав і права”) тощо.

Ці пісні не випадково введені в тканину п’єси. Вони є органічним елементом її композиції. Кожна з пісень несе певне сюжетне навантаження, допомагає глибше розкрити образи твору, показати мрії, настрої і прагнення дійових осіб.

Візьмемо для прикладу жартівливо-гумористичну пісню “Ой під вишнею, під черешнею”. Ця пісня дуже пасує до ситуації, що склалася: залицяння підстаркуватого возного до Наталки. Пісні “Віють вітри, віють буйні”, “Видно шляхи полтавськії і славну Полтаву”, “Ой мати, мати….” передають сум і тугу дівчини, розлученої з коханим.

Сатирична пісня “Всякому городу нрав і права” це художньо-образне виявлення філософи пана возного: крутія, хабарника. Ця філософія виправдовує соціальну нерівність, підлеглість бідного багатому. Чи кохає возний Наталку, сватаючись до неї? Ні. Він і сам про це відверто говорить: Наталку він бере “во временное пользование”.

Патріотичними мотивами наповнені пісні “Ворскло, річка невеличка” і “Гомін, гомін, гомін по діброві”. Патріотичні пісні автор вкладає в уста Миколи, “сироти без роду, без племені”. Для нього повноцінне життя це вільне життя. Тому він прагне здобути незалежність і свободу – бодай у лавах Чорноморського козацького війська.

Біографи Котляревського засвідчують, що він часто любив вживати прислів’я: “Коли козак в полі, тоді він на волі”. Невипадково в уста бурлаки-наймита Петра він вкладає пісню “Та йшов козак з Дону, з Дону додому”, закінчення якої створив за своїм уподобанням:

Не спасибі долі, коли козак в полі, Бо коли він в полі, тоді він на волі. Ой, коли б ти, доле, вийшла ко мнє в поле. Тоді б ти згадала, кого обижала. Пісні, використані І. Котляревським, поділяються на чотири групи: написані самим автором в дусі народнопісенної творчості, оброблені автором народні пісні, перероблені автором літературні пісні, народні пісні.

“Наталка Полтавка” – класичний твір української літератури драматичного жанру. Протягом століть вона не сходить зі сцен українських театрів. Сприяє цьому не тільки сюжет п’єси, а й її музичне оформлення, в якому перша скрипка належить пісні.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Пока оценок нет)
Loading...

Роль пісні в п’єсі І. П. Котляревського “Наталка Полтавка” – Твір з української літератури – Творча робота
пряля костенко