Рей Дуглас Бредбері — американський письменник-фантаст. Новела «Посмішка»

УСІ УРОКИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 6 КЛАС

ІІ семестр

ЛЮДИНА ТА ЇЇ СВІТ

УРОК № 59

Тема. Рей Дуглас Бредбері — американський письменник-фантаст. Новела «Посмішка»

Мета: зацікавити учнів біографією і творчістю Р Бредбері, ознайомитися з відомостями про Леонардо да Вінчі та його картину «Джоконда», повідомити про особливості жанру новели, працювати над виразним читанням; розвивати почуття прекрасного, виховувати повагу до шедеврів як вищих проявів людського духу.

Обладнання: фотопортрет Р. Бредбері, виставка книг письменника, репродукція картини «Джоконда», портрет Леонардо да Вінчі.

Краса врятує світ.

Ф. М. Достоєвський

ХІД УРОКУ

І. Мотивація навчальної діяльності

— Що таке шедевр?

У словнику ми прочитаємо: «Шедевр — винятковий за своїми достоїнствами витвір мистецтва». Російський письменник К. Г. Паустовський вважав, що «кожна зустріч з будь-яким шедевром — це прорив у великий світ людського генія. Вона викликає здивування і радість».

Сьогодні на нас чекає саме така зустріч.

ІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Знайомство з картиною «Джоконда» та її автором

1-й учень-мистецтвознавець. Леонардо да Вінчі — геній доби Відродження. Художник, скульптор, архітектор, співець, музикант, поет, філософ, біолог, анатом, геолог, математик, фізик, механік-винахідник, астроном — це все про Леонардо да Вінчі.

Йому належать винайдені й складені схеми зброї, машин, гелікоптерів, парашутів, блочних будинків!

Розшифрувати 6 тисяч записів да Вінчі під силу хіба що секретним службам. Вони зроблені у дзеркальному відображенні і справа наліво. Їх геній вів для себе. А може, він просто полюбляв таємниці?

2-й учень-мистецтвознавець. Одна з них — перед нами. Це шедевр живопису, картина Леонардо да Вінчі «Мона Ліза», або «Джоконда» (1503 р.).

Історія створення цієї картини така. Франческо ді Бартоломео дель Джокондо замовив великому художнику портрет своєї дружини, 24-річної Мони Лізи. Писав його да Вінчі чотири роки. За легендою, щоб викликати посмішку Мони Лізи, Леонардо під час створення портрета завжди запрошував музикантів і співців, що грали на лірі й співали, а також блазнів, які веселили прекрасну жінку.

З невідомої причини Франческо дель Джокондо не викупив картину, а Леонардо до кінця життя не розлучався з нею. Після смерті художника вона перейшла до короля Франції Франциско І і зараз зберігається в Луврі.

3-й учень-мистецтвознавець. У чому ж таємниця привабливості цієї картини? Мона Ліза вражає глядача своєю ледь помітною усмішкою, іронічним поглядом, що ніби пронизує вашу душу. Складається враження, що не ми, а нас вивчає Джоконда, яка є втіленням образу матері Природи.

Святослав Реріх у своїй статті «Мона Ліза» писав:

«Каштановые волосы, разделенные на пробор посредине и гладко зачесанные к вискам, ниспадают красивыми мягкими локонами на плечи. Прозрачная вуаль наброшена на голову и вьется поверх плечей. Платье изначально зеленоватого цвета с глубоким вырезом оживлено более светлыми рукавами, которые когда-то, должно быть, были желтыми.

На заднем плане — фантастический пейзаж с холмами и горами, теплых и мягких тонов, уходящий вдаль, над ним постепенно светлеющее небо. Две колонны по краям пейзажа закрывает нынешняя рама картины. В этом полотне прекрасны все детали, но внимание прежде всего захватывает лицо.

Картину невозможно описать словами: чем дольше вы смотрите на нее, тем больше возрастает ее воздействие на вас, и вы начинаете чувствовать то удивительное очарование, которое покоряло стольких людей на протяжении веков».

Учитель. Недарма К. Г. Паустовський вважав: «У кожному шедеврі є те, що ніколи не може стати звичним — досконалість людського духу, сила людського почуття, миттєвий відгук на все, що оточує нас і зовні, і в нашому внутрішньому світі…».

2. Розповідь про рея Бредбері

Слово вчителя

Рей Дуглас Бредбері — знаменитий американський письменник-фантаст (народився у 1920 р.). Виріс у дружній сім’ї серед люблячих близьких людей. Дитинство вважає прекрасною, щасливою порою свого життя.

Світ наукової фантастики захопив його з 1928 р., коли до нього в руки потрапив перший випуск журналу «Дивні історії» і Рей прочитав оповідання «Світ гігантських мурашок».

А своє перше оповідання Бредбері написав у 12 років, тому що через бідність своєї сім’ї не міг купити, щоб прочитати, продовження книги «Марсіанські війни». Тоді хлопчик і написав свою версію продовження фантастичного твору.

З того часу він назавжди оселився у країні фантазії.

Зараз Бредбері — автор близько 800 науково-фантастичних творів. Серед них і дуже відомі: «451° за Фаренгейтом», «Марсіанські хроніки», «Усе літо за один день»,...

«Канікули», «Посмішка».

У своїх творах письменник хоче зазирнути в майбутнє, щоб зрозуміти, що чекає на людство, застерегти від помилок, яких ще можна уникнути.

«Люди просять мене передбачити майбутнє, а я хочу запобігти йому». (Р. Бредбері)

Інсценізація інтерв’ю Р. Бредбері журналісту «Комсомольської правди» 1992р.

Журналіст. У серпні 1992 р. вам виповнюється 72 роки. Що ви можете назвати найбільшим успіхом у вашому житті і що — невдачею?

Бредбері. Я прожив чудове, дивне життя і, чесне слово, шкодувати мені немає за чим. Мій найбільший успіх — моя творчість. Я написав 25 книг, 300 оповідань, підготував 60 телесеріалів… Я й зараз не можу і не хочу кидати писати. В травні, наприклад, їду до Праги на прем’єру моєї п’єси «451° за Фаренгейтом»… А невдач було мало.

Журналіст. Чи змінилася людина з часу народження Христа, за останні століття і за останні 25 років?

Бредбері. Думаю, людина стала кращою. Та чи стала вона розумнішою? Аж ніяк! Як влаштовувала війни невідомо для чого, так і продовжує. Навіть, якщо заздалегідь знає, що війну програє.

Журналіст. Що ви читаєте, окрім фантастики?

Бредбері. Я закоханий у фантастику, бо виріс, читаючи Уеллса. Обожнюю Айзека Азімова, Жуля Верна. Подобаються Чарльз Діккенс, Джордж Бернард Шоу, Лев Толстой, Федір Достоєвський. Із задоволенням читаю п’єси Мольєра, Шекспіра.

Журналіст. Ви віруюча людина?

Бредбері. Я вірю у Всесвіт. У його непізнану непередбачуваність. Навіть його існування є фактом нелогічним і надзвичайним. Він неможливий, але він існує. Ви можете своїм інтелектом усвідомити це? Я — ні. І не вірте тій самозакоханій людині, яка скаже, що зможе.

Журналіст. Вам подобається жанр соціальної фантастики? Як ви ставитесь до книги Дж. Оруелла «1984 рік»?

Бредбері. Це чудовий жанр, і я теж писав у цьому жанрі. «451° за Фаренгейтом» і книга Оруелла — вам не здається, що в них багато спільного? Ідея — та сама, і навіть фабула схожа. В американських університетах Оруелл викладається тільки в паралелі з Бредбері, вважається, що ми доповнюємо одне одного. Чи відбувалося те, про що я писав у цій книзі, в житті? Сотні разів. Тричі спалювали книги в Александрійській бібліотеці ще тисячу років тому. Потім — в гітлерівській Німеччині, Китаї, в Ірландії. Усі країни пережили це. Коли правитель усвідомлює своє інтелектуальне безсилля, він спалює книги. Всі знають, що це огидно. А ми палимо й палимо…

Журналіст. Де, на вашу думку, варто шукати найспокійніше місце у цьому «шаленому» світі?

Бредбері. Всередині самого себе. Ви можете глухнути від реву моторів у центрі Москви чи Лос-Анджелеса й відчувати абсолютний душевний спокій і рівновагу. І, навпаки, якщо ваша голова розколюється від безлічі проблем, вас не врятує навіть безлюдний острів у сотні миль на південь від Гавайських островів.

Журналіст. Ви як митець старшого покоління повинні не визнавати комп’ютер, а як фантаст — ставитися до нього, як до свого дітища. За допомогою чого ви створюєте свої книги?

Бредбері. Так, я не дуже довіряю комп’ютеру і друкую на «старенькій» машинці «Ай-Бі-Ем». Сто двадцять слів за хвилину.

Журналіст. Яку подію ХХ століття ви вважаєте найфантастичнішою?

Бредбері. Без сумніву, приземлення астронавтів на Місяці у 1969 р. Ми думали, що не зможемо цього зробити. Всі думали, що ми не зможемо! А ми зробили. І, я впевнений, не пройде і 30-ти років, як ми висадимося на Марсі. Я ані хвилини не сумніваюсь, що так і буде. Запам’ятайте мої слова. Збережіть екземпляр газети з цим інтерв’ю і покажіть його десь у 2017 році вашому синові. Він оцінить справедливість мого прогнозу.

3. Робота з літературознавчими термінами

Новела — невеликий прозовий твір з несподіваним фіналом.

Фантастичні твори — літературні твори, в яких описуються події або явища нереальні, такі, що насправді не існують.

4. Читання новели р. Бредбері «Усмішка».

5. Виявлення читацьких вражень учнів

— Що ви відчули під час читання новели? Поясніть свої почуття.

— Які запитання у вас виникли під час читання твору? Над чим ви замислились?

III. Висновки

— Сьогодні на уроці ми познайомилися з шедевром живопису «Джоконда», довідалися про життя і творчість відомого фантаста Рея Бредбері, прочитали вражаючу новелу «Посмішка».

IV. Домашнє завдання

Вивчити визначення новели, фантастичних творів, підготувати стислий переказ твору «Посмішка».




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Пока оценок нет)
Загрузка...

Рей Дуглас Бредбері — американський письменник-фантаст. Новела «Посмішка»