ПРОФЕСІОНАЛІЗМИ

Професіоналізмами (від лат. рго – fessio – заняття, спеціальність) називаються слова, вживання яких обмежене вузькоспецифічними потребами представників певної професії. До професіоналізмів звичайно належать назви знарядь виробництва, назви трудових процесів, різні професійні означення загальномовних понять і т. д. Через обмеженість їх вживання більш-менш вузьким колом людей, а також в силу того, що в більшості випадків професіоналізми є неофіційними розмовними замінниками термінів, їх інколи називають професійними діалектизмами. “На відміну від термінів, професіоналізми не мають строгого наукового визначення, не становлять цілісної системи, можуть мати експресивне забарвлення. Якщо терміни – це, як правило, абстрактні поняття, то професіоналізми – конкретні; вони надзвичайно детально диференціюють ті предмети, дії, якості, що безпосередньо пов’язані зі сферою діяльності відповідної професії”. “Вузькоспеціальні слова ніби деталізують загальнонародний словник. Так, загальні поняття “човен”, “весло”, “сітка” відомі і для людей, не зв’язаних з рибальним промислом. Але для рибалок ці поняття мають далеко важливіше значення, і тому в їхньому словнику поряд зі словом “човен” вживаються назви “дуб”, “байдак”, “баркас”, “фелюга” – великі човни; “калабуха”, “тузик” –

невеличкі човни тощо; в човні рибалки розрізняють “шкарма”-гнізда, в які вкладаються весла; “строп” – ремінь, яким прив’язують весло до шкарми; “банка” – поперечна дошка, на якій сидять гребці; “чордак” – передня, звужена частина човна; “сволочок” – дерев’яна підставка, на якій тримається передуб. <…> Є кілька десятків рибальських назв для знарядь лову, залежно від їх величини, будови, розміру вічок, призначення тощо. Поряд з назвами “сітка”, “невід”, у рибальському словнику вживаються ще “бродяк”, “волок”, “волочок”, “волокуша”, “галиця”, “дель”, .десятка”, “канка”, “копці”, “кукла”, “лапташ”, “матула”, “мережа”, “накидка”, поріж”, “сороковка”, “ставник”, “ставка”, “трандата”, ^фартух””.

Професіоналізми використовуються в текстах художніх творів з метою мовної характеристики персонажів, реалістичного відтворення мовного колориту різних професійних груп, з метою емоційного увиразнення мовлення і т. д. Наприклад: “Настала ніч. Надворі стало тихо, як у хаті, тільки море лащилось до берега легесенькою хвилею і ледве шелестіло на піску. Отаман став на демені в човні, коло його ніг лежала кодола, скручена кружалом, неначе гадюка, з залізною кішкою на кінці, котра була прив’язана до одного кінця мережі. На березі зостався крилаш, чи помагач отаманів, і більша половина рибалок. <…> Отаман причалив човна до берега, скочив на берег, намочивши ноги, вхопив за кодолу і гукнув голосно:

– Тягніть разом! В кожного забродчика була дерев’яна ляма. Вона обіймала широкою плисковатою дугою стан, а її кінці були стягнуті спереду ремінцями; ремінці застібались дерев’яною цуркою; до ремінців коло пояса були прив’язані ремінні паски з дерев’яними довбишками на кінці. Ці ремінні паски з довбишками на кінці звуться живцями. Забродчики закидали на товсту кодолу свої живці; живці обвивались кругом кодоли, як гадюки, і ніби всисались в неї, мов п’явки, а довбишки не давали їм розкручуватись” (І. Нечуй-Левицький, “Микола Джеря”).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Пока оценок нет)
Loading...

ПРОФЕСІОНАЛІЗМИ

косинська рідна мова