ПЛАНИ – Т. А. ГОФМАН, ДЖ. БАЙРОН, Г. ГЕЙНЕ, А. МІЦКЕВИЧ


9 клас

ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РОМАНТИЗМУ

Е. Т. А. ГОФМАН, ДЖ. БАЙРОН, Г. ГЕЙНЕ, А. МІЦКЕВИЧ

ПЛАНИ

Аналіз поезії “Лорелей” Г. Гейне

I. Загальні відомості про поезію. (Лише за життя Гейне збірка “Книга пісень” перевидавалася тринадцять разів. Завдяки збірці ім’я поета набуло слави одного з найвідоміших європейських поетів XIX століття. Збірка складається з п’яти розділів: “Юнацькі страждання”, “Ліричне інтермецо”, “Знову на батьківщині”, “Північне море”, “Подорож на Гарц”. Поезія “Лорелей”, яку дослідники визначають як баладу за жанром, входить до розділу “Знову на батьківщині”.)

II. Ідейно-художній аналіз поезії “Лорелей”.

1. Які події з життя поета лягли в основу твору. (Біографічним прототипом ліричного героя збірки є сам поет. Образ дівчини, якій адресовано любовні послання ліричною героя, навіяний постаттю двоюрідної сестри поета Амалії, в яку він був глибоко і безнадійно закоханий у роки навчання в університеті. Кохання залишилося нерозділеним, і Гейне почав шукати втіхи в мандрах. Рейнські простори, казкові пейзажі. Нові місця і люди. Але коли поет знов повернувся до рідного міста, почуття душевного болю, начебто забуті; повернулися разом зі спогадами. Поет зустрічається з сім’єю коханої, ходить по місцях, де переживав своє нещасливе кохання. Все це змушує Гейне спробувати

осмислити пережите, подивитися на нього очима людини з певним життєвим досвідом.)

2. Тема поезії. (Поет використав у баладі народну легенду про Лорелей – казкову красуню, що з’являлась на скелі над Рейном і своїм звабливим співом зачаровувала всіх, хто її чув. Багато рибалок, які пропливали неподалік, розбивалися об підводне каміння чи гинули у водоверті, бо переставали стежити за ходом свого човна: небесний голос чарівниці вів їх до загибелі.)

3. Головна думка поезії. (Рибалки гинуть через надзвичайно складне, незбагненне і загадкове почуття, що має містичну силу над волею та бажаннями людини, стає для неї фатальним. Це твір про особисту трагедію поета і драму всього його покоління, що нерідко потрапляло в полон ілюзій.)

4. Художні засоби, які допомагають розкрити головну думку твору. (Для розкриття головної думки твору Гейне використовує різноманітні художні-засоби, наприклад, символіку. Красуня Лорелей стає символом не лише фатального кохання, а й ілюзорності романтичних мрій. Повільний Рейн символізує плин життя, в якому часто трапляються скелі – життєві незгоди і негаразди, що й стають причиною фізичної та моральної смерті людини. Слід звернути увагу на тропи. їх мало, але дуже вдалим здається використання епітетів: повільний Рейн, вечірній промінь, незнана красуня, шати блискучі, коси її золоті. Використання епітета золотий (гребінь, коси) має казкову таємничість, підкреслює душевну красу, а краса у фольклорі часто стає причиною загибелі людей.)

5. Образ ліричного героя твору. (Ліричним героєм вірша є автор твору. Саме такої сили почуття він відчував до Амалії. Воно змушувало його не звертати увагу на все навколо себе.)

III. Моє ставлення до поезії. (Мені подобається, що автора цікавить не стільки легенда, скільки індивідуальне переживання, почуття ліричного героя, які, може, не такої сили, але переживав хоч раз, мабуть, кожен. Саме тому, я вважаю, поезія буде зворушувати серця всіх, хто її прочитає, доти, поки існує людство.)

Адам Міцкевич і Україна

I. Причини перебування Міцкевича в Україні. (Міцкевич – людина з долею незвичайною і трагічною, значна частина життя якої прожита за кордоном: саме там, у далекому від Польщі Константинополі, поет зустрів свою смерть. Доля по-різному чинить з людиною. Щодо Міцкевича, то з ним вона, невблаганна доля, вчинила дуже несправедливо: позбавила батьківщини саме через надмірну до неї поетову любов.

Член таємної молодіжної спілки філоматів, а потім і філаретів, 26-річний Адам Міцкевич був висланий із Польщі після ув’язнення та судового процесу за національно-патріотичні погляди, які навіть не встигли перейти до стадії їх втілення у життя.)

II. Міцкевич у Криму.

1. Тематика “Кримських сонетів” як свідчення близького знайомства з південною часткою України. (Отже, молодому поету потрібно було звикати до нового місця.

Те, що Міцкевича цікавило в цей період, які думки хвилювали засланого поета, що він побачив і кого зустрів, – про все це ми знаємо з його “Кримських сонетів”. Відомо, що поет мандрував Кримом у 1825 році – з 14 серпня по 14 жовтня. Для Міцкевича ця подорож була першим знайомством з природою, географією та культурою Кримського півострова. Саме ці враження лягли в основу всесвітньо відомої збірки сонетів. Ліричний герой збірки називає себе мандрівником, пілігримом.

Із сонетів читачу стає відомо, що молодий поляк багато дізнався про ті місця, які відвідав. А географія його подорожі була достатньо широкою. Із назв сонетів циклу та їх змісту зрозуміло, що Міцкевич проїхав Акерманськими степами, дивився на гори зі степів Кохтова, блукав вулицями Бахчисарая, був у Байдарах, Алушті, Балаклаві, милувався горою Аю-Даг та Кікінеїс, їхав небезпечною дорогою над прірвою Чуфут-Кале…)

2. “Кримські сонети” – свідчення захоплення поетом природою та історією Криму. (І в усіх місцях поет не забував цікавитися місцевою історією такультурою. Чого вартий лише цикл творів, присвячений полонянкам ханського гарему: “Бахчисарай”, “Бахчисарай уночі”, “Гробниця Потоцької”, “Могили гарему”. Найкращим твором із сонетів цього циклу є, безперечно, “Гробниця Потоцької”. Твір навіяно Бахчисарайським фонтаном – спорудою часів великої Османської імперії. Як свідчить легенда, цей фонтан – сльози прекрасної полонянки османського хана Керім-гірея – польки Марії Потоцької. Доля бранки викликає в поета не лише співчуття, а й думки про спільні риси їх долі:

О полько! Як і ти, я вмру на чужині.

Поет захоплювався красою місця свого заслання, називаючи Крим “країною розкоші”, яка вирізняється “ніжною красою”. І хоча думки вигнанця постійно повертаються до батьківщини, він бачить і красу кримських гір, і вільні степи, і велич розбурханого моря. Як справжній романтик, поет захоплюється екзотичною красою півострова, якою милувався багато разів, верхи долаючи відстань від Севастополя до Алушти. Ось як описує поет свій переїзд через Байдари:

Там, де гірські орли не залітали зроду,

Спить грім в колисці з хмар, повитий у туман,

Там лиш зоря над мій підносилась тюрбан.

То Чатир-Даг.

3. Інтерес українських читачів до сонетів Міцкевича як доказ спорідненості почуттів Міцкевича та українських патріотів. (“Кримські сонети” польського поета одразу привернули до себе увагу українських патріотів, адже пафос свободи і волі, яким просякнуті цикли збірки, відповідав почуттям українців, що прагнули незалежності і для своєї батьківщини. їм, як нікому, були близькі настрої “Бурі”, вони, як ніхто, зрозуміли захоплення поета чудовими краєвидами Криму.

Творчість великого польського поета дійсно тісно пов’язана з Україною, де він написав найкращі свої поезії. Зараз мандрівникам Кримського узбережжя обов’язково розповідають про місця, пов’язані з життям видатного польського романтика, а багатьом, мабуть, приходять на думку рядки з сонетів Міцкевича, в яких описується чарівна українська природа:

Пливу на обшири сухого океану.

Як човен, мій візок в зеленій гущині

Минає острови у хвилях запашні,

Що ними бур’яни підносяться багряно.

(“Акерманські степи”)

Мов квіти, що дала природа їм літати,

Знялись метелики веселкою в блакить,

І діамантами вся далеч майорить;

Там, далі, сарани потягся рій крилатий.

(“Алушта вдень”).)

III. Висновки. (Наведені рядки творів Міцкевича, як і факти його біографії свідчать про глибокий зв’язок поета з Україною. Дійсно, і спорідненість долі українців і поляків, які страждали від іноземного поневолення, і любов до рідної землі – все говорить про те, що ще довгу українці будуть цікавитися творчістю польського патріота і заново відкривати для себе Україну, дивлячись на неї очима видатного поляка.)



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Пока оценок нет)
Loading...

ПЛАНИ – Т. А. ГОФМАН, ДЖ. БАЙРОН, Г. ГЕЙНЕ, А. МІЦКЕВИЧ
людина створила культуру