Пісні та романси невідомих авторів

Поезія і пісня супроводжували наш народ впродовж усього історичного шляху. І слова, і мелодія народжувалися з одного джереиа – з душі людської, з безмежного світу її почуттів. На думку українського фольклориста Олександра Потебні, народнопісенна лірика з’явилася “внаслідок органічної потреби народу виповісти свої думи і сподівання, виплеснути наипалкіші емоції, мажорні й щасливі настрої, болючі відчуття соціальної несправедливості, передбачення розлук і фатальних втрат, непові орно щасливі миті втішних побачень і насолод”.


Це сказано про пісню – найдавніший жанр народної лірики. Вона постійно розвивалася, збагачувалася, створювалися нові жанри та їх різновиди. Одним з них став романс. Великих відмінностей між піснею і романсом немає, але деякі специфічні нюанси фахівці виділяють. Романс – це ускладнений вид пісні, що стала інтимнішого, здобула здатність передавати найтонші відтінки людської психіки – душевні настрої. Автор мелодії підсилює музикою емоційний тонус твору. Лише в гармонії слів і музики народжується високохудожній романс.
Типові риси романсу – переважання інтимних мотивів, деталізоване відображення почуттів
і настроїв, органічніший зв’язок між мелодією і текстом. Корінням український романс сягає періоду одноголосних пісень в їхніх кращих лірико-драматичних зразках. Розквіт жанру відбувся у XVIII – першій половині XIX століття, коли в пісенній творчості посилилось ліричне начало завдяки захопленню супровідною грою на бандурі, гітарі, лірі.
Велике значення для розвитку романсу мала творчість поетів-романтиків О. Афанасьєва-Чужбинського (“Скажи мені правду”), В. Забіли (“Дивлюсь я на небо”), Є. Гребінки (“Ні, мамо, не можна нелюба любить”) та ін. Вони створили цілу низку високохудожніх ліричних творів, пройнятих щирістю, емоційністю, за ритмікою і стилістикою близьких до народної творчості, які стали еталоном тогочасної романсової лірики і цим стимулювали розвиток жанру. Створювалися нові ліричні пісні та романси, що передавалися від покоління до покоління, хоча народ не пам’ятав ім’я автора. Хто знає сьогодні авторів таких пісенних шедеврів, як “Місяць на небі”, “Ой не світи місяченьку” та інших?
Протягом XIX століття романс розвинувся на повну силу як літературно-пісенний жанр. Особливо це стало помітним після появи поезії Тараса Шевченка з новими тематичними гранями, новими інтонаційними нюансами. Композитори почали освоювати поезію Кобзаря, розширюючи жанровий діапазон романсу: з’являється романс-дума, романс-балада, романс-монолог, романс-колискова тощо.
Професійні поети й аматори XX століття перехопили естафету в своїх попередників. Вони посилили філософське осмислення дійсності, поглибили розкриття характеру людини, її емоційних виявів, вдосконалили техніку віршування: мелодійність поезії, внутрішнє відчуття ритму, гармонійну рівновагу цілого і деталей.
Народна пісня та романс і на сьогодні є одним з найулюбленіших у народі жанрів, важливим для виховання високих художньо-естетичних смаків.
“Бібліотека школяра” пропонує Вам ознайомитись з наступними піснями та романсами невідомих авторів:
Віє вітер на долину Ой гай, мати, ой гай, мати Проліски Дівчино кохана, здорова була Летіла зозуля з яру на долину Стоїть явір над водою


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)

Пісні та романси невідомих авторів


казки соціально-побутові
Пісні та романси невідомих авторів