Переклади й переспіви “Слова про похід Ігоря” у XIX та XX століттях


“Слово про похід Ігоря” я читав із великим захопленням, як до цього часу читав пригодницькі твори. Але до почуття захоплення додалося майже не знане раніше почуття щирої гордості за героїчне минуле моєї Вітчизни, глибока шана до моїх предків-лицарів. Думаю, що це ж саме відчували й відчувають численні читачі величної пам’ятки слов’янської культури, хоч і засмучують душу події того трагічного походу.
Тому не дивно, що після 1800 року, коли в Москві, в сенатській друкарні, поема була видрукувана окремим виданням, культурна громадськість відразу зацікавилась. Перший віршований переклад – переспів здійснив 1803 року І. Сєряков, і називався він “Поход Игоря противу Половцев”. Відлуння “Слова” ми зустрічаємо у багатьох творах О. С. Пушкіна, який за свідченнями сучасників, знав його напам’ять. Його “Руслан і Людмила”, “Пісня про віщого Олега”, “Полтава”, “Борис Годунов” можна вважати підготовчими матеріалами до перекладу поеми. Це ж можна сказати і про твори К. Рилєєва (“Боян”, “Рогнеда”), М. Лєрмонтова (“Пісня про купця Калашникова”), М. Гоголя (“Тарас Бульба”, “Вій”, “Страшна помста”). А переклад “Слова” В. Жуковським не втратив свого значення й донині.
В Україні поему вперше переклав М. Шашкевич у 1833 році, але до наших днів дійшов тільки “Плач Ярославни”. Т. Шевченко

планував перекласти й видати стародавню пам’ятку українською мовою, однак устиг перекласти лише уривки “Битва на Каялі” та “Плач Ярославни”. Пізніше “Слбво” віршами і прозою переклали М. Максимович, С. Руданський, І. Франко, П. Мирний, Б. Грінченко.
XX століття поглибило увагу митців до “Слова про похід Ігоря”, яке надихало їх на створення яскравих перекладів та переспівів. На теми й сюжети “Слова” були написані поезії М. Рильського, П. Тичини М. Бажана, П. Воронька, Д. Павличка, І. Калинця, А. Малишка. (Треба зазначити, що Андрій Малишко видав навіть дві збірки: у 1946 році – “Ярославна”, а пізніше – “Слово о полку”).
Не обійшли увагою “Слово” і автори прозових художніх творів.
Олесь Гончар до всіх трьох книг його знаменитого роману “Прапороносці” узяв епіграфи із цієї давньоруської пам’ятки. її мотивами пронизані й твори “Велесич” В. Шевчука та “Черлені щити” В. Малика.
Героїка “Слова” захоплювала не тільки літературних діячів, у музиці воно звучить не менш хвилююче. О. Бородін присвятив давнім трагічним подіям слов’янської історії оперу “Князь Ігор”, а М. Лисенко – композицію.
Ціла галерея живописних творів була породжена визначною пам’яткою, в ній – і портрети, і пейзажі, і жанрові полотна. Роботи В. Васнєцова, В. Перова, М. Реріха, Г. Нарбута, О. Кульчицької стали гідними ілюстраціями прекрасної поеми, яка живе вже багато віків. І я переконаний, що час над нею не має влади, бо справжній людяний патріотизм завжди стоїть понад часом.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Пока оценок нет)
Loading...

Переклади й переспіви “Слова про похід Ігоря” у XIX та XX століттях
внутрішня драма жульєна сореля