Осуд гноблення трудящих у кріпосницькому суспільстві (за байкою “Пан та Собака”) – І варіант ПЕТРО ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ
8 клас
(за байкою “Пан та Собака”)
І варіант
Петро Гулак-Артемовський все життя засуджував жорстокість і свавілля поміщиків, щиро обурювався суспільною несправедливістю. Важкі враження від навколишньої дійсності не давали письменнику-початківцю спокою, підштовхували його знайти спосіб висловити свій протест. Через те що прямо говорити про несправедливість існуючого ладу, закликати до боротьби з ним було небезпечно, П. Гулак-Артемовський звернувся до жанру байки.
У байці “Пан та Собака” письменник засуджує самодурство,
Намагаючись прислужитись панові, слуга, “не дрімає, худобу панську, мов брат рідний, доглядає, бо дарма їсти хліб Рябко наш не любив”, “Рябко на панському дворі не спить всю нічку… Знай, неборак, ганя то в той, то в сей куток: то зазирне в курник, то дейко до свинок, спита, чи всі таки живенькі поросятка… щоб москалі, мовляв, не вбрались до комори”. За таку ревність він сподівався на панську подяку і смачний сніданок. Але ні печеного, ні вареного Рябку не дали. За те, що він “всю Божу ніч не спав та
Висновок, зроблений кріпаком, звучить як гнівний протест проти свавілля і безглуздих вимог поміщиків-самодурів:
Той дурень, хто дурним іде панам служити,
А більший дурень, хто їм дума угодити!
Осуд гноблення трудящих у кріпосницькому суспільстві (за байкою “Пан та Собака”) – І варіант ПЕТРО ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ
як ми колись учились аналіз
Осуд гноблення трудящих у кріпосницькому суспільстві (за байкою “Пан та Собака”) – І варіант ПЕТРО ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ