ОСТРОЗЬКИЙ ВАСИЛЬ – КОСТЯНТИН

ОСТРОЗЬКИЙ ВАСИЛЬ – КОСТЯНТИН (бл. 1526, Турів? – 23.02.1608, Острог?) – видатний політичний і культурний діяч, меценат.

Належав до знатного аристократичного роду. Син князя Костянтина Івановича Острозького та Олександри Слуцької. Виховувався й здобував освіту у “домоначальному граді” Острозі. Володіння великими маєтностями на Правобережній Україні й Галичині та знатне походження дали йому змогу відігравати впродовж тривалого часу значну роль у суспільно-політичному житті Речі Посполитої. З 1550 р. обіймав впливові державні посади володимирського старости та маршалка волинської шляхти, з 1559 р. – київського воєводи. Наприкінці XVI – на початку XVII ст. він – найбільший після короля землевласник Речі Посполитої. Станові інтереси зумовили його негативне ставлення до антифеодальних рухів (брав активну участь у придушенні селянсько-козацьких повстань під проводом К. Косинського й С. Наливайка, був противником різкої конфронтації з польсько-шляхетською владою).

В.-К. Острозький був прихильником і захисником православної церкви, сприяв діяльності духовних інституцій, хоч і мав хитання в релігійних та ідеологічних питаннях. Виступав проти релігійної унії православної церкви з Ватиканом у тому варіанті, який пропагували польсько-католицькі кола, однак ідея об’єднання Східної та Західної церкви не була для нього чужою.

4 серпня

1596 р. В.-К. Острозький був призначений Александрійським патріархом М. Пігасом екзархом Константинопольського патріархату в Україні й домігся від короля Сигізмунда III права на патронат над православною церквою на українських землях. Активний діяч Брестського православного собору 1596 р. Сповідував ідею культурно-релігійної автономії для українського та білоруського народів Речі Посполитої, створення європейської анти-турецької ліги.

Особливо велику ролі) відіграв В.-К Острозький у культурно-національному відродженні України. Заснував школи в Турові (1572), Володимирі-Волинському (1577), Слов’яно-греко-латинську академію (колегію), якій судилося стати першою у східних слов’ян школою вищого типу й по суті першою науковою установою України, здійснивніи значний внесок у процес формування національної самосвідомості. Йому вдалося згуртувати навколо Острозького літературно-перекладацького гуртка й видавництва талановитих вітчизняних та іноземних літераторів, учених, викладачів, друкарів, що сприяло перетворенню Острога у визначний культурно-ідеологічний центр.

Подією в духовному житті слов’ян стало видання І. Федоровим у Острозі 12 серпня 1581 р. першої у світовому друкарстві повної церковнослов’янської Біблії, яка розпочиналася передмовою, написаною від імені В.-К. Острозького.

Літ.: Костомаров М. І. Князь Костянтин Костянтинович Острозький // Наука і суспільство. 1989. № 11; Мицько І. 3. Острозька слов’яно-греко-латинська академія (1576- 1636). К., 1990; Тригубенко В. Він насіяв руську землю // Освіта. 1991. 19 лют.

С. Денисюк


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Пока оценок нет)
Loading...

ОСТРОЗЬКИЙ ВАСИЛЬ – КОСТЯНТИН

роль краси в житті людини