Народництво
Народництво – ідейно-просвітницький рух українства за звільнення з-під соціального та національного гноблення. Виник у першій половині XIX ст. в літературному середовищі, швидко еволюціонував від романтичних, незрідка екзальтовано-культових трактувань народу як таємної містичної сили (“козакофільство” харківських романтиків, молодого П. Куліша та ін.; вроджений демократизм тощо), від “балагульництва” та платонічного українофільства “Старої Громади” до ретельного аналізу стану та причин втрати статусу суб’єкта історичного
(1 оценок, среднее: 5,00 из 5)
Народництво
структура літературно-художнього образу
Related posts:
- Аттикізм Аттикізм – літературний напрям у давньогрецькій та почасти у римській літературі, розвинувся як реакція на азіатам, обстоював культ класиків, збереження мовних норм аттичних прозаїків V ст. до н. е. Хоч А. на теренах стилю поступався...
- Акты Южном и Западной России “Акты Южном и Западной России” (повна назва “Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные Археографическою комиссиею”). З’являлися впродовж 1863-92 у Петербурзі в 15-ти томах. Тут були опубліковані грамоти києво-руських та литовських...
- Теорія єдиною потоку Теорія єдиною потоку – погляд на цілісність української нації та її культури, незважаючи на наявність у ній станово-соціального розшарування. Загальнонаціональний інтерес, спільні риси духовної культури, які випливають із етнопсихологічного ядра менталітету народу, утримують його в...
- Будителі Будителі (чеськ. buditel – той, хто пробуджує) – діячі чеського та словацького національно-визвольного руху кінця XVIII – початку XIX ст. (Й. Добровський, Ю. Палацький, П. Шафарик, В. Ганка, Я. Коллар та ін.), засновники ряду культурних...
- Нова українська література Нова українська література – українська література XIX ст., що базувалася на іманентній національній основі – народній мові. Започаткована виданням “Енеїди” І. Котляревського (1788), яка підсумовувала ідейно-естетичні пошуки давньої української літератури та виводила національне письменство на...
- Поетизація Поетизація – здатність уявляти, зображати дійсність прикрашеною П. – органічна риса української ментальності, спостережена багатьма науковцями (М. Костомаров, Б. Цимбалістий та ін.), що полягає в ліричному світосприйнятті, у намаганні розбудовувати своє життя за законами краси,...
- Вісники старовини Україна – багатонаціональна країна. З уроків географії ми знаємо, що на її теренах мешкають представники понад ста національностей і народностей. Але найбільша питома вага в складі населення – 73 відсотки – припадає на українців. Культура...
- Народ – основа української держави Я – невгасимий Огонь Прекрасний, Одвічний Дух. Вітай же нас Ти з сонцем, голубами. Я дужий народ! – з сонцем, голубами. П. Тичина Кожну державу формує народ, який живе на її теренах і творить національну...
- ІСТОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ Історія літератури (від грец. ιστορία – розповідь про минуле) займається дослідженням художньої літератури в історичному аспекті від її зародження й до наших днів. Вона включає в себе численні історії окремих національних літератур, як старих, що...
- РУСЬКА ТРІЙЦЯ “РУСЬКА ТРІЙЦЯ” – гурток західноукраїнської демократичної молоді, що діяв у 1833 – 1837 рр. у Львівській семінарії. Його назва утворилася від кількості семінаристів (М. Шашкевич, Я. Головацький, І. Вагилевич), які склали ядро гуртка. До гуртка...
- Анациклічний вірш Анациклічний вірш (грецьк. ana – над, проти і kyklos – колесо, круг, цикл) – зворотний вірш, побудований так, що його текст можна читати від початку до кінця і навпаки за словами (а не за літерами,...
- Елітарне мистецтво Елітарне мистецтво (фр. elite – краще, добірне, вибране) – художня творчість духовного авангарду суспільства, нації, розрахована на витончене естетичне сприйняття. Е. м. далеко випереджує рівень художнього розвитку широких верств публіки, не визнає утилітаризму в мистецтві,...
- Ораторська проза Ораторська проза – живе мовлення, що зазнало художньої обробки. Відома давнім літературам Близького Сходу (“Повість про Ахікару”), Китаю (“Промови царств”), але найповніше розвинулася в давній Греції (V-IV ст. до н. е.) та Римі (І ст....
- Зображення Вітчизняної війни 1812 року у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” І. Вітчизняна війна 1812 року – справедлива національно-визвольна війна для Росії. ІІ. Духовне єднання народу. 1. Виступ всього народу на боротьбу з загарбниками . 2. Засудження Толстим окремих представників чиновно-аристократичного товариства . 3. Головна роль...
- Мистецький український рух “МУР” (Мистецький український рух) – об’єднання українських письменників в еміграції з метою консолідувати українських літераторів, які після 2-ї світової війни опинилися в таборах для переміщених осіб переважно в Німеччині та Австрії. Засноване в 1945 у...
- Веди або Ведична література Веди, або Ведична література (санскр. веда – знання) – давні пам’ятки індоєвропейської словесності, створювані впродовж ІІ-І тис. до н. е. У точному значенні слова В. – чотири збірники (Рігведа, Самведа, Яджурведа, Атхарваведа), які містять космогонічні...
- ЧУГАЙСТЕР (ЛІСОВИЙ ЧОЛОВІК) Виступає в досить невизначеному окресленні: іноді як високий чоловік, одягнутий у біле, іноді як покритий довгим волоссям. Поведінкою нагадує лісовика. За повір’ями, чугайстер колись був звичайною людиною, але його закляли чаклуни. У лісі він ловить...
- Ідіолект Ідіолект (англ. idiolect, від грецьк. idios – свій та dialectos – розмова, говір, наріччя) – індивідуальне мовлення, що пояснюється місцем проживання, віком, фахом, соціальним станом, загальним рівнем культури певної людини. І. як мовна характеристика особистості...
- КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ 10 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 70-90 PP. XIX СТ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ До теми “Історична повість І. Нечуя-Левицького “Князь Єремія Вишневецький”. Змалювання широкої картини життя і національно-визвольної боротьби козацтва України в XVII...
- То хто ж вони – оті Січові Стрільці з Галичини? Довгий час історія Січових Стрільців залишалася забороненою темою. Та й зараз вона є малодослідженою й суперечливою. Це не дивно: все, що пов’язане з боротьбою за українську державність, національне відродження, було не потрібне і навіть шкідливе...
- Листопад “Листопад” – літературна група українських письменників національно-патріотичного спрямування, яка існувала у Львові в 1928-31. До неї входили Р. Драган, Б. Кравців, Р. Ольгович, Ю.-Є. Пеленський, В. Янів та ін. Продовжували мотиви стрілецької поезії. Видавали збірник...
- Роль мови в процесі формування нації – І варіант 9 клас І варіант Раби – це нація, Котра не має Слова, Тому й не може захистите себе. О. Пахльовська Більше десяти років минуло з того часу, як Україна стала незалежною державою, як встала на...
- “Авеста” “Авеста” – зібрання священних книг (всього – 21), кодифікованих за династії Сасанідів (III-VII ст. н. е.), в яких викладена суть зороастризму, власне вірування, розповсюдженого на теренах давнього Ірану, Афганістану, Середньої Азії, Азербайджану. Нині використовується персами,...
- Література українського романтизму УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ХРЕСТОМАТІЯ для 9 класу Література українського романтизму Романтизм – це художній напрям у літературі й мистецтві, який виник наприкінці XVIII ст. майже одночасно в країнах Західної Європи, а в Східній Європі розвинувся на...
- Велика література “Велика література” – художня література як один із визначальних чинників самоздійснення нації. Ії ідею обгрунтував У. Самчук у доповіді на першому з’їзді МУРу (Мистецького Українського Руху) 11 грудня 1945 (м. Ашаффенбург, Німеччина). Концепція “В. л.”...
- Національна специфіка літератури Національна специфіка літератури – органічна якість художньої літератури певного народу, відмінна від якостей інших літератур. Вона витворюється системою змістових і формально-стильових особливостей, притаманних творам письменників даної нації. Н. с. л. зумовлюється рядом чинників, насамперед ментальністю...
- Розстріляне українське Відродження Багата і славна Україна іменами письменників і поетів, кращі з яких були совістю і сумлінням народу, виразниками його прагнень і сподівань. Талановитими, чесними письменниками представлена українська література XX століття. У 20-х роках у нашу літературу...
- КОПИСТЕНСЬКИЙ ЗАХАРІЯ КОПИСТЕНСЬКИЙ ЗАХАРІЯ (бл. 1585 (за Б. Струмінським), Перемишль, тепер Польща – 21.03.1627, Київ) – письменник – полеміст, громадсько-культурний і церковний діяч. Народився в сім’ї православного священика, навчався у Львівській братській школі. У 1612 – 1614...
- Тин Тин – образ-персонаж, в якому відбиваються риси характеру, спосіб мислення, світоглядні орієнтації певної групи людей або нації, а він при цьому залишається яскраво індивідуальним, неповторним....
- ЛІСОВИК Це міфологічний образ, який уособлює небезпеку і що підстерігає людину в лісі. Найчастіше змальовується як старезний кошлатий дід. На відміну від людей лісовик не має тіні. Про його нечисту природу свідчить і прагнення заполучити душі...