НА НЕБІ СОНЦЕ — Спокій

Літературне читання 4 клас — О. В. Науменко — Генеза 2015

КРАСА СВІТУ В ХУДОЖНЬОМУ ТВОРІ

ПЕЙЗАЖ У ПРОЗОВИХ ТВОРАХ

Спокій

«НА НЕБІ СОНЦЕ…»

На небі сонце — серед нив я. Більше нікого. Йду… Тихо пливе блакитними річками льон. Так тихо, спокійно в зелених берегах, що хочеться сісти на човен й поплисти. А там ячмінь хилиться й тче… тче з тонких вусів зелений серпанок1. Йду далі. Все тче. Хвилює серпанок. Стежки зміняться глибоко в житі, їх око не бачить, сама ловить нога. Волошки дивляться в небо. Вони хотіли бути як небо і стали як небо. Тепер пішла пшениця. Твердий, безостий колос б’є по руках, а...

стебло лізе під ноги. Йду далі — усе пшениця й пшениця. Коли сьому край буде? Біжить за вітром, немов табун лисиць, й блищать на сонці хвилясті хребти. А я все йду самотний2 на землі, як сонце на небі, і так мені добре…

Михайло Коцюбинський

1Серпа́нок — легка прозора тканина.

2Само́тний — тут: сам, наодинці.

— Доведи, що герой сам-один і йому добре.

— Поділи текст опису на частини. Знайди в кожній частині порівняння, слова в переносному значенні.

— Які слова підказують, визначають кольори, якими наповнений пейзаж? Який настрій вони створюють?

— Прочитай виразно текст опису. Читай так, ніби це ти йдеш, усе бачиш і відчуваєш.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Пока оценок нет)
Загрузка...

НА НЕБІ СОНЦЕ — Спокій