МРІЇ – Леся Українка (Лариса Петрівна Косач) (1871-1913)

Українська література 6 клас

Я І СВІТ

Леся Українка (Лариса Петрівна Косач) (1871-1913)

МРІЇ

У дитячі любі роки,

Коли так душа бажала

Надзвичайного, дивного,

Я любила вік лицарства.

Тільки дивно, що не принци,

Таємницею укриті,

Не вродливі королівни

Розум мій очарували.

Я дивилась на малюнках

Не на гордих переможців,

Що, сперечника зваливши,

Промовляли люто: “Здайся!”

Погляд мій спускався нижче,

На того, хто розпростертий,

До землі прибитий списом,

Говорив: “Убий, не здамся!”

1.

Хто такі лицарі? Що тобі про них відомо? На уроках із яких навчальних предметів згадувалося про них?

2. Поясни, як ти розумієш слово “сперечник”.

3. Уважно і вдумливо прочитай уголос вірш, передаючи почуття, які, на твою думку, найточніше відтворюють його настрій. Яким є настрій цього вірша?

4. Як ти вважаєш, у якому віці Леся Українка написала цей вірш? Обгрунтуй свої міркування.

5. Що, на твою думку, створює родинний затишок? Що ти відчуваєш у розлуці з рідним домом? Чи допомагає родинний зв’язок людині у скрутний час?

6. Як ти гадаєш, чому не “вродливі королівни” та “горді переможці”

“очарували” ліричну героїню?

7. Чи додають, на твою думку, людині мужності, цілеспрямованості страждання (як моральні, так і фізичні)?

8. До чого закликає поетеса? Яка головна думка цього вірша? Зачитай ті рядки твору, в яких вона проголошується.

9. Що означає для тебе “тепло рідного дому”? Чим ти захоплюєшся “у дитячі любі роки”? Над цими запитаннями можеш замислитися наодинці, бо це найсокровенніші твої думки. Однак можна розповісти про них, придумавши цікаву історію про рідний дім та свої захоплення.

Як дитиною, бувало,

Упаду собі на лихо,

То хоч в серце біль доходив,

Я собі вставала тихо.

“Що, болить?” – мене питали,

Але я не признавалась –

Я була малою горда, –

Щоб не плакать, я сміялась.

А тепер, коли для мене

Жартом злим кінчиться драма1

І от-от зірватись має

Гостра, злобна епіграма, –

Безпощадній зброї сміху

Я боюся піддаватись,

І, забувши давню гордість,

Плачу я, щоб не сміятись.

1 Драма – тут: напружений момент.

Епіграма – короткий вірш глузливого змісту.

1. Навчися виразно та усвідомлено читати вірш. Чи перегукується він з особистим життям Лесі Українки? Як саме?

2. Поміркуй, чому лірична героїня не зізнавалася про свої болі.

3. Які слова, на твій погляд, визначають головну думку цього вірша? Прокоментуй їх.

4. Що, по-твоєму, небезпечніше: зброя сміху чи справжня зброя? Чому?

5. Охарактеризуй образ ліричної героїні. Вислови власні роздуми про неї.

6. “Світ гарний, і сотворений нам на втіху” (Юрій Мушкетик, український письменник). Чи погоджуєшся з тим, що світ прекрасний? А якщо тобі сумно, боляче, у тебе неприємності, тоді яким видається він тобі? Не кожен уміє володіти своїми почуттями, емоціями, попри все – радіти життю, кожній миті. Не кожен вірить у свої сили. А світ – це ж і є велике диво, до кінця незбагненна таємниця. Вислови про це свої міркування. Підготуй розповідь про дитинство Лесі Українки, про її мужність, талановитість, про її любов до життя.

7. Вивчи напам’ять вірш “Як дитиною, бувало…”.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)

МРІЇ – Леся Українка (Лариса Петрівна Косач) (1871-1913)


вирш не хочу
МРІЇ – Леся Українка (Лариса Петрівна Косач) (1871-1913)