Моя циганерія – АРТЮР РЕМБО


Моя циганерія

Руками по кишенях обмацуючи діри

І ліктями світивши, я фертиком ішов,

Бо з неба сяла Муза! її я ленник вірний,

Ото собі розкішну вигадував любов!

Штани нінащо стерті? Та по коліно море!

Адже котигорошку лиш рими в голові.

Як зозулясті кури, сокочуть в небі зорі,

А під Чумацьким Возом – банкети дарові.

Розсівшись при дорозі, ті гомони лелію,

Роса на мене впала, а я собі хмелію,

Бо вересневий вечір – немов вино густе.

І все капарю вірші, згорнувшись у калачик.

Мов струни ліри – тіні (їх копаю, як м’ячик).

Штиблети каші просять? Овва, і це пусте!



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Пока оценок нет)
Loading...

Моя циганерія – АРТЮР РЕМБО
реве дніпро й лани широкополі