Мігель де Сервантес Сааведра

(1547-1616)

Іспанський письменник Мігель де Сервантес Сааведра народився в Алькала-де-Енарес (провінція Мадрид). Його батько, Родриго де Сервантес, був скромним хірургом. Числення родина постійно жила в бідності, яка не залишала майбутнього письменника протягом усього його сумного життя. Дуже мало відомо про його дитинство.

Навчався Сервантес, ймовірно, уривками і до ученого ступеня справа не дійшла. Не знайшовши засобів до існування в Іспанії, він вирушив до Італії і у 1570 році вступив на службу до кардинала Дж. Аквавіви.

У1571 році числився

солдатом морської експедиції, яку іспанський король, папа і сеньйори Венеції готували проти турків. Сервантес брав участь у боях біля Лепанто. Одна з отриманих ран скалічила йому руку. Він вирушив на Сицилію лікуватися і залишився в південній Італії до 1575 року. Коли вирішив повернутися в Іспанію, корабель, на якому він плив, був захоплений турецькими піратами. Сервантес був відвезений в Алжир, де пробув до 1580 року. Зрештою на гроші, зібрані родиною Сервантеса, його викупили монахи-тринітарії.

У1585році Сервантес став комісаром по закупівлі пшениці, ячменю і маслинової олії в Андалузії для “Непереможної Армади”

Філіпа II. Ця нічим не приваблива робота була до того ж невдячна і небезпечна. Два рази Сервантесові довелося реквізувати пшеницю, що належала духівництву. І хоча він виконував наказ короля, його відлучили від церкви. На довершення нещасть він потрапив під суд, а потім у в’язницю, оскільки в його звітах виявили порушення. Ще одне розчарування принесло безуспішне клопотання про посаду в американських колоніях Іспанії в 1590 році.

Вважається, що під час одного з тюремних ув’язнень (1592,1597 чи 1602 роках) Сервантес почав свою безсмертне творіння.

З 1608 року він постійно жив у Мадриді і цілком присвятив себе написанню і публікації книг. В останні роки життя він мав засоби до існування головним чином завдяки пенсіям від графа Лемоса й архієпископа Толедо. Помер Сервантес у Мадриді 23 квітня 1616 році.

Наведені факти дають лише фрагментарне і приблизне уявлення про життя Сервантеса, але зрештою, найбільшими подіями в ньому і: гали твори, що принесли йому безсмертя. Через шістнадцять років після публікації шкільних віршів з’явилася перша частина “Галатеї” (1-а primera parte dela Galatea, 1585), пасторальний роман у дусі Діани X. Монтемайора (1559). Його зміст становить мінливість любові ідеалізованих пастухів і пастушок.

У 1605 році була опублікована перша частина “Хитромудрого ідальго Дон Кіхота з Ламанчі”. У1615 році, зарік до смерті, з’явилася фуга частина. У 1613 році вийшли “Повчальні новели”. У 1614 році була надрукована “Подорож на Парнас”. “Мандрівки Персилеса і Сигизмунди” були опубліковані посмертно в 1617 році. Сервантес згадує також назви декількох творів, що до нас не дійшли, – друга частина Галатеї”, “Тижня в саду”, “Обман очей” і інші.

Найбільший твір Сервантеса – єдина у своєму роді книга “Дон К і “от”. Стисло її зміст зводиться до того, що ідальго Алонсо Кіхана, начитавшись книг про лицарство, повірив, що усе в них правда. І сам вирішив стати мандрівним лицарем. Він бере ім’я Дон Кіхота з Ламанчі й у супроводі селянина Санчо Панси, що служить йому зброєносцем, відправляється на пошуки пригод.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)

Мігель де Сервантес Сааведра


власне висловлення мудрість
Мігель де Сервантес Сааведра