Ми йдемо — ГОЛОБОРОДЬКО ВАСИЛЬ — МИ — УКРАЇНЦІ Скорочено

Ми йдемо по Україні: від степів до гір, від лісів до морів — звідусіль виходимо на прадавні шляхи,

І немає нам ліку.

Ми чинимо волю наших прадідів, це вони нас послали у путь, щоб ми йшли нашою віковічною землею, із нашими багатолюдними містами, із нашими тихомрійними селами,

Із нашими золотоверхими церквами.

Ми гордо йдемо шляхами України: ви, які виглядаєте у вікна, як сусіди, щоб подивитись на нас, гордо йдучих, ви, які визираєте з-за рогу, як вороги,

Щоб подивитись на нас, гордо йдучих, — ви всі бачите, як ми гордо йдемо дорогами України.

Ми йдемо, не вимагайте від нас доказів нашої прихильності до руху, не, вимагайте пояснень причин, що привели нас

У рух. Марна ваша справа — виставляти...

проти нашої ходи контраргументи, що ви їх здобуваєте із мертвих джерел, намагаючись зупинити нашу ходу, марна ваша справа — ми йдемо.

Ми йдемо по Україні, пов’язані вишиваними дівочими руками рушниками, і радість сяє в наших очах.

Коментар Вірш В. Голобородька «Ми йдемо» написаний верлібром, але має чіткий внутрішній ритм, внутрішню наснагу. Ліричний герой поезії відчуває себе часточкою великого народу, який нарешті здобув волю і тепер гордо йде по світу, незважаючи на заздрість сусідів і злобу ворогів. «Ми» пройшли через утиски, заборони, кров і знущання, але зберегли свою мову, свої традиції, свою гідність та честь. Тому гордо йдемо вперед, до процвітання й добробуту, до миру й злагоди, і ніхто не зупинить нас.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Пока оценок нет)
Загрузка...

Ми йдемо — ГОЛОБОРОДЬКО ВАСИЛЬ — МИ — УКРАЇНЦІ Скорочено