М. Лермонтов. “Із Гете” (“Ген на верховини…”)


УСІ УРОКИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 5 КЛАС

ІІ семестр

ЛІТЕРАТУРА І СВІТ ПРИРОДИ

(11 годин)

УРОК № 40

Тема. М. Лермонтов. “Із Гете” (“Ген на верховини…”)

Мета: ознайомити з життям і творчістю письменника, його твором; з поняттям “епітет”; розвивати навички вдумливого й виразного читання поетичних творів, їх аналізу, вміння порівнювати й зіставляти, вирізняти художні прийоми й засоби; виховувати любов до природи, до художньої літератури, естетичні смаки.

Обладнання: портрет письменника, збірки його творів; пейзажні картини.

Теорія літератури: ліричний вірш, образи, пейзаж, звукопис, епітет.

ХІД УРОКУ

I. Мотивація навчальної діяльності школярів

– Давньогрецького поета Алкмана, німецького майстра поетичного слова й. В. Гете та російського письменника Михайла Юрійовича Лермонтова розділяють століття. Але в їхніх творах багато спільного. А чому? Та тому, що для справжньої поезії не існує меж, пов’язаних із часом, місцем проживання, національністю. Всіх людей єднала і єднає вічна й нетлінна краса. І найщасливішою є та людина, яка вміє осягнути її серцем та душею, оспівати в поетичних рядках. Мабуть, саме про споглядання природи писав Алкман:

“Щасливий той, хто розсудливо, без слів, проводить свій вік” (без слів – без галасу, славослов’я, вихваляння).

II. Оголошення теми й мети уроку

III.

Актуалізація опорних знань

1. Виразне читання віршів Алкмана, Гете (за бажанням – розповідь напам’ять)

2. Висловлення своїх суджень про пейзажні поетичні замальовки, про роль краси природи в житті людини

3. Утворення логічних пар з вірша Алкмана “Сплять усі верховини…”

Верховини

Робуче

Скелі

Хижий

Земля

Стрімчасті

Плем’я

Гірські

Звір

Чорний

4. Пошуково-дослідницьке завдання

Статичність або ж динамізм пейзажу у творі створюють дієслова. Випишіть усі дієслова з вірша Алкмана і з вірша Гете, зробіть висновок.

Очікувані відповіді

Алмкан

Гете

Сплять

Ліг

Зростила

Не лине

Пойняв

Замовк

Поснуло

Не чути

Спочинеш

Зачекай

Висновок. Вірш Гете більш динамічний: у ньому більше дієслів, особливо тих, що означають рух, а не стан.

IV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Слово вчителя

– Михайло Юрійович Лермонтов був дуже обдарованою й освіченою людиною. Він чудово малював, грав на скрипці, писав вірші. У нього було складне дитинство (ворожнеча бабусі з батьком, втрата матері). До того ж йому самому судилося коротке життя. Лермонтова часто порівнюють з яскравим метеоритом, який несподівано з’явився на небосхилі російської літератури і раптово зник, залишивши нащадкам свої чудові твори. Серед них – “Із Гете” (“Ген на верховини…”)

image36

Михайло Лермонтов

2. Виразне читання вірша М. Лермонтова “Із Гете” вчителем у перекладі Т. Масенка та мовою оригіналу

(Для тих, хто працює за підручником “Зарубіжна література” Є. Волощук:

ІЗ ГЕТЕ

Ген на верховини

Темна ніч лягла;

Лагідні долини

Вкрила свіжа мла;

Не курять дороги,

Листя не тремтить…

Зможеш від тривоги

Скоро й ти спочить!

М. Лермонтов, переклад Т. Масенка)

3. Обмін враженнями про прочитане

– Чи сподобався вам вірш? Чим саме?

– Чим схожий цей вірш на поезії Алкмана й Гете, чим відрізняється? (Зображенням нічного гірського пейзажу схожі, особливо з Гете; у Лермонтова й Гете різні деталі: у першого – долина, дорога, листя; у другого – пташиний галас, шум бору)

– Чи зберігається дух, настрій творів у цих трьох поезіях? (Так, це – спокій, відчуття величі природи, усвідомлення себе її частиною)

4. Слово вчителя

– Для того щоб яскравіше описати предмет, поняття, явище, дати їм точну, образну характеристику, письменники вживають прикметники – художні означення, які називаються епітетами (пригадайте відомості з української літератури).

Записи до літературознавчих словничків Епітет – це художнє означення.

– Епітети слід відрізняти від звичайних прикметників – означень, які просто характеризують предмет, вказуючи на його форму, розмір, колір, матеріал або властивість. Наприклад, м’яка (іграшка) – звичайний прикметник-означення, а м’яке (серце) – епітет; так само дорослий (хлопець) – дорослий (вчинок); хижі (звірі) – хижі (пазурі) і под.

5. Виконання завдань пошуково-дослідницького характеру

Випишіть епітети та звичайні прикметники-означення з віршів Алкмана, Гете й Лермонтова, порівняйте їх, визначивши, чи додають вони творові нових відтінків значень.

Епітети

Алкман

Гете

Лермонтов

Стрілчасті (скелі),

Робуче (плем’я),

Чорна (земля)

Нічній (імлі)

Темна (ніч),

Лагідні (долини),

Свіжа (мла)

Прикметники-означення:

Гірські (верховини), хижий (звір) – у Алкмана; пташиний (грай) – у Гете.

Очікувані висновки

– Художні засоби у вірші Алкмана створюють трохи відсторонений від людини й страшнуватий, навіть дещо моторошний пейзаж (стрімчасті скелі, провалля, нори, хижі звірі, пущі, страховище в глибинах).

– У вірші Гете епітетів мало, але нічний пейзаж більш лагідний завдяки зменшувально-пестливому слову “вітрець”, словосполученню “пташиний грай” у значенні “пташині ігри, галас”.

– У поезії Лермонтова нічний пейзаж дихає величчю й лагідністю; тиша аж бринить. Це враження створюється за допомогою подвійного заперечення (“Не курять дороги, Листя не тремтить”). “Бажаний спокій, відпочинок такий близький!” – переконує нас автор.

6. Слово вчителя

– Нічний пейзаж, що постав з-під пера спочатку Алкмана, а потім Гете й Лермонтова, захопив ще одного російського поета – Інокентія Федоровича Анненського (1855-1909). Тож для повноти враження прочитаємо й цей твір.

(Для тих, хто працює за підручником “Зарубіжна література” Ю. І. Ковбасенка, Л. В. Ковбасенко:

Над высью горной –

Тишь.

В листве, уж черной,

Не ощутишь

Ни дуновенья.

В чаще затих полет…

О, подожди мгновенье –

Тишь и тебя возьмет.

И. Анненский)

7. Слово вчителя

– Як ви, мабуть, помітили, спільними образами для всіх віршів, з якими ми познайомилися, є образ тиші, спокою, величних гірських вершин. Природа, ніби жива істота, спить, тремтить, лягає спати. Такий прийом “олюднення” називається персоніфікацією (пригадайте відомості з української літератури).

Записи до літературознавчих словничків

Персоніфікація (уособлення) – уподібнення неживих предметів чи явищ природи людським якостям. це один із видів метафори.

V. Закріплення знань, умінь та навичок

У відомого російського поета В. Жуковського є казка “Спляча красуня”. Ось як там описується сон царя Матвія і його царства:

“Возвращаясь во дворец,

На крыльце ее отец

Пошатнулся, и зевнул,

И с царицею заснул;

Свита вся за ними спит;

Стража царская стоит

Под ружьем в глубоком сне,

И на спящем спит коне

Перед ней хорунжий сам;

Неподвижно по стенам

Мухи сонные сидят;

У ворот собаки спят;

В стойлах головы склонив,

Пышны гривы опустив,

Кони корму не едят,-

Кони сном глубоким спят.

И огонь, объятый сном,

Не пылает, не горит,

Сонным пламенем стоит;

И не тронется над ним,

Сбившись клубом, сонный дым;

И окрестность со дворцом

Вся объята мертвым сном”.

– Чим відрізняється цей сон від того, який зображений у віршах Алкмана, Гете, Лермонтова, Анненського? (У пейзажних віршах про гірські вершини сон природний, зі звичайним, закономірним пробудженням; у В. Жуковського ж – чарівний, наслідок ворожбитства та помсти, його може розвіяти тільки диво.)

VI. Домашнє завдання

Навчитися виразно читати, аналізувати вірш М. Лермонтова “Із Гете”, вивчити напам’ять (за бажанням, з урахуванням того, що за програмою вивчається напам’ять лише один вірш про природу за вибором учня); зробити ілюстрації.

VII. Підсумок уроку

Інтерактивна вправа “Мікрофон”

Продовжте фразу.

– Поезія для мене…

– Найбільше мені сподобалося…

– Мені хотілося б…





1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Пока оценок нет)
Loading...

М. Лермонтов. “Із Гете” (“Ген на верховини…”)
мусим вчитись я і ти