Людина у творчості В. Симоненка В. СИМОНЕНКО, А. МАЛИШКО, А. ДІМАРОВ, В. ГОЛОБОРОДЬКО, Л. КИСЕЛЬОВ – МИ – УКРАЇНЦІ

7 КЛАС

МИ – УКРАЇНЦІ

В. СИМОНЕНКО, А. МАЛИШКО, А. ДІМАРОВ, В. ГОЛОБОРОДЬКО, Л. КИСЕЛЬОВ

Людина у творчості В. Симоненка

“Любити все прекрасне і земне і, говорити правду…” – так, роздумуючи про громадянське покликання письменника, стверджував Василь Симоненко. Й справді, його чесне і щире слово несло людям художню правду про людину і світ, тому й тривожать душу його вірші.

Витоки творчості В. Симоненка – у фольклорі, у творчості Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки.

Як талановитий і принциповий поет, В. Симоненко мав власний погляд на речі, своє розуміння сутності людини на противагу загальноприйнятому в радянські часи погляду на людину як на гвинтик у “загальнопролетарському механізмі”. Свої роздуми він виклав у поезії “Ти знаєш, що ти – людина”, в якій змушує читача замислитися над цим складним питанням:

Ти знаєш, що ти – людина?

Ти знаєш про це чи ні?

Усмішка твоя – єдина,

Мука твоя – єдина,

Очі твої – одні.

В. Симоненко наголошує на унікальності кожної особистості, її неповторності. Окрім того, поет роздумує над швидкоплинністю людського життя. На його думку, слід цінувати кожну мить життя, бо вона неповторна:

І жити спішити треба,

Кохати спішити треба –

Гляди ж не проспи!

Ліричний герой поезії В. Симоненка – активна особистість. Він завжди прагне до нового,

невідомого, незвіданого, жадає усе пізнати й зрозуміти. Саме такою постає людина у вірші “Гей, нові Колумби й Магеллани…”;

Мріяти й шукати, доки жити,

Шкварити байдужість на вогні!..

А якщо відкрию вже відкрите –

Друзі! Ви підкажете мені…

Більше того, людина у розумінні В. Симоненка – талановита, неординарна. Така особистість постає у вірші “Перехожий”. Ліричний герой – творчий, працьовитий, цілеспрямований, веселий, оптимістичний.

Як він ішов!

Зачарований світом,

Натхненно і мудро творив ходу –

Так нові планети грядуть на орбіти

З шаленою радістю на виду!

Як відомо, вірш “Перехожий” присвячено відомій поетесі Ліні Костенко. Хоча, на мою думку, він стосується усіх, хто вносить щось нове у це життя. В образі перехожого проглядає особистість самого автора. Безумовно, таких не люблять, адже вони виділяються з натовпу “сірих” особистостей. Натовп не вибачає ніяких помилок:

Одні співчували йому убого,

Інші не втримались докорять:

Треба дивитись ото під ноги,

Так можна голову потерять… .

Які вони убогі ці маленькі люди! І здатні лише “обсмаковувати” чужу біду.

А перехожий знову може піднятися, у нього є для цього усі можливості й сили:

А він знову йшов.

І дивився прямо.

І знову

Натхненно творив ходу!

Майбутнє за сміливими, творчими, натхненними людьми. Саме про таких особистостей мріяв В. Симоненко. Та він і сам був таким. А ще – справжнім патріотом. З палкою синівською любов’ю написані його поезії “Лебеді материнства”, “Україні”, “Задивляюсь у твої зіниці” та багато інших. Образ України майже завжди невід’ємний у поета від образу матері, адже Батьківщина, як і мати, одна-єдина:

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Отже, людина в поезії В. Симоненка сповнена гідності, порядності, відповідальності за все, що відбувається довкола. Поет намагався переконати у цьому своїх сучасників. Та його думки і прагнення є актуальними й у наші дні.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Пока оценок нет)
Loading...

Людина у творчості В. Симоненка В. СИМОНЕНКО, А. МАЛИШКО, А. ДІМАРОВ, В. ГОЛОБОРОДЬКО, Л. КИСЕЛЬОВ – МИ – УКРАЇНЦІ

сочинение о бабочке 2 класс