ЛИС І КІТ – Грімм Якоб і Вільгельм

ЛИС І КІТ

Німецька народна казка

Одного разу кіт зустрів у лісі лиса та й думає собі: “Лис такий розумний, такий досвідчений” його весь світ шанує. Треба й мені бути привітним до нього”. От він і каже: – Добрий день, любий пане лисе! Як вам живеться? Як ваше здоров’ячко? Як даєте собі раду за теперішньої дорожнечі? Лис набундючився, зміряв кота поглядом з голови до п’ят і довго мовчав, наче зважував, варто йому відповідати чи ні. Нарешті сказав: – Ох ти ж нікчемний дахолазе, йолопе рябомизий, очмано сухоребра, мишачий постраху, що ти собі надумав? Ти зважуєшся питати мене, як мені живеться? Та хто ти такий? Що ти вмієш? Скільки ти мистецтв опанував? – Тільки одне, – скромно відповів кіт. – І що ж то за мистецтво? – спитав лис. – Коли на мене нападуть собаки, я вмію видряпатись на дерево і врятуватися від них. – І оце все? – сказав лис. – Я опанував сто мистецтв, а крім того, маю ще цілий мішок хитрощів. Мені шкода тебе. Ходи зі мною, я тебе навчу, як рятуватися від собак. А тим часом з-за пагорба з’явився мисливець з чотирма собаками. Кіт миттю видряпався на дерево і сховався на самому вершечку, серед густого листя. – Розв’яжіть свій мішок з хитрощами, пане лисе, швиденько розв’яжіть! – гукнув він лисові. Та було вже пізно. Собаки наздогнали лиса й схопили його. – Ех, пане лисе, – мовив кіт, – не допомогли вам ваші сто мистецтв. А якби ви вміли видряпуватись на дерево так, як я, то нічого б вам не сталося.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Пока оценок нет)
Loading...

ЛИС І КІТ – Грімм Якоб і Вільгельм

світова література другої половини 20 століття