Ліричний портрет

Ліричний портрет — один із поширених в українській поезії жанрів, в якому змальовується внутрішній світ певної особи (при певних зовнішніх атрибутах), виражаються її сутнісні риси. Приклад Л. п. — уривок із вірша Є. Маланюка «До портрета Мазепи»:

В панцир закуто груди і...

плечі.

Тінню за ними — спалені крила.

Серце юне і тіло старече

Пурпур і бронза окрили.

Риму козацького сивий Марсе!

Чули століттями, сивий гетьмане,

Гул погребовий гетьманського маршу

Крізь Петербургу затруті тумани.

Квітень не всує спалахнув у січні,

О, імператоре пізніх літ! —

Вічна пам’ять плечам владичним,

Що обіймали блакитний міт.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Пока оценок нет)
Загрузка...

Ліричний портрет