Ліричні героїні Ліни Костенко


Поетом не можна стати, на поета не можна вивчитися, ним можна тільки народитися. Поет – це пророк, на якого сходить Дух Святий і відкриває нікому не відомі речі. Таким поетом з Божої ласки є Ліна Костенко.

Багато років серед літературознавців точаться дискусії про жіноче слово в літературі, про “жіночу” і “чоловічу” поезію. Дехто з них говорить, що у творчості Ліни Костенко превалює чоловіче начало: дуже мало жіночих почуттів, відсутнє материнське світовідчування, впадає в очі абсолютно чоловіче мислення. А чи так це насправді?

Так, дійсно, Ліна Костенко не поступається перед чоловіками своєю рішучістю і силою духу, вона непохитна у відстоюванні своїх позицій, безкомпромісна у розкритті байдужості, пристосуванства, зрадництва, свідомо вибирає важку долю народного поета:

Під горою Машук, на снігу, із простреленим серцем, в казематі, будь ласка, я приймаю долю таку. Все це – доля поета, Все це – гідне і справжнє, і все це не вбиває поетів. Лиш дає їм усмішку гірку.

Але затишок цей, колисання душі щоденне! Нерозпізнане древо у цьому страшному раю! Цей розкоханий спокій! Даруйте. Це не для мене. До побачення. Все. Я вертаюся в долю свою. Все це не для жінки. Але поетеса готова стояти під кулями, як Лермонтов, пройти через каземати, як Шевченко, захищаючи власну гідність і долю народу. Вона особистість сильна й мужня, її лірична героїня

ні за яких обставин і ніколи не відступає від своїх переконань, все віддає “для людства, для епохи”. Але разом з тим Ліна Костенко – поетеса лірична, ніжна, романтична. Про це свідчать її вірші про кохання – світле, палке почуття. Воно не потребує яскравих метафор, піднесених епітетів, бо вивірене навік. Читаєш – і захоплюєшся, віриш у щирість поетеси, бо слова правдиві і щирі. Але лірична героїня Ліни Костенко і в коханні зберігає незалежність:

Моя любове! Я перед тобою. Бери мене в свої блаженні сни. Лиш не зроби слухняною рабою, Не ошукай і крил не обітни. (“Моя любове! Я перед тобою”) У вірші-звертанні поетеса зі слабкою безпосередністю сильної жінки просить-вимагає у любові не дати їй “заплутатись в дрібницях” і розміняти дороги “на спотички”. В поезіях Ліни Костенко про кохання завжди присутній моральний стрижень, від якого лірична героїня не відступиться ніколи.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Пока оценок нет)
Loading...

Ліричні героїні Ліни Костенко
людина створила культуру