ЛЕГШЕ НА ДУШІ СТАНЕ, ЯК ДО СЕРЦЯ ПІСНЯ ЗАГЛЯНЕ (жартівливі пісні)
Ой поїхав за снопами, за снопами,
Сидить дівка під копами, під копами.
Я на неї задивився, задивився –
Полудрабок уломився, уломився.
Ой не жаль би мені воза, мені воза,
Коли б дівка була гожа, була гожа!
А то руда та погана, та погана,
Та й та воза поламала, поламала!
“Хоч я й руда та погана, та погана,
Так у мене батько багач, батько багач!
Сірі воли на оборі, на оборі,
А на шиї в мене дукач, в мене дукачі”
“Нехай тебе чорти знають, чорти знають
Із твоїми багачами, багачами!
Воли твої поздихають,
Ти ж погана й з дукачами, з дукачами!”
Гей, люди їдуть по ліщину, Гей-а-гей!
Люди їдуть по ліщину, А я їду по дівчину Сам.
Гей, люди їдуть з ліщиною, Гей-а-гей!
Люди “їдуть з ліщиною, А я іду з дівчиною Вдвох.
Гей, питається батько сина, Гей-а-гей!
Питається батько сина:
– Скільки стоїть ця дівчина В нас?
– Ой тобі, тату, не питати, Гей-а-гей!
Тобі, тату, не питати, Скільки стоїть – треба дати Нам.
Гей, скільки стоїть – треба дати, Гей-а-гей!
Скільки стоїть – треба дати, Нехай варить вечеряти Нам!
Гей, наварила каші з бобом, Гей-а-гей!
Наварила каші з бобом,
Гей, наварила каші з просом, Гей-а-гей!
Наварила каші з просом, Поставила перед носом – їж!
Грицю, Грицю, до роботи! В Гриця порвані чоботи.
..
Грицю, Грицю, до теляті В Гриця ніженьки болять…
Грицю, Грицю, молотити! Гриць нездужає робити.
..
Грицю, Грицю, врубай дров! Кахи-кахи! Нездоров.
..
Грицю, Грицю, роби хліб! Кахи-кахи! Щось охрип.
..
Грицю, Грицю, до Марусі! “Зараз, зараз, уберуся!”
Грицю, Грицю, хоч жениться? “Не можу одговориться!”
Грицю, Грицю, кого взяти? “Краще Галі не зіскати!”
“Галю, серденько моє, Чи підеш ти за мене?”
“Стидкий, бридкий, не люблю І за тебе не піду!”
У сусіда хата біла,
У сусіда жінка мила,
А у мене ні хатинки,
Нема щастя, нема жінки.
Є у мене сусідонька –
Люба, мила дівчинонька,
Та не знаю, що робить,
Бо боюсь туди ходить.
Сідлай, хлопче, вороного,
А собі бери другого,
Та поїдем погуляєм,
У сусіда побуваєм!
“Будь здорова, сусідонько,
Люба, мила дівчинонько,
Ой яка ж ти гарнесенька,
Як сніжечок, білесенька!”
“Годі, годі жартувати,
Ось іде і стара мати!”
“Ой здорова будь, матусю,
Я приїхав по Ганнусю!
Ой здорова будь, матусю,
Я приїхав по Ганнусю,
Хочу буть тобі ріднею,
Ти будь ненькою моєю!”
Якби в лісі гриби не родили,
Якби дівки по них не ходили.
А я чорнява, гарна, кучерява,
Росла виростала, хлопців чарувала.
Якби в лузі не росла калина,
Якби в батька не росла дівчина,
А я чорнява, гарна, кучерява,
Росла виростала, хлопців чарувала.
Якби дівки вечорами шили,
На вулицю гулять не ходили,
А я чорнява, гарна, кучерява,
Його цілувала, рушником в’язала.
Та орав мужик край дороги. Гей, цоб! Цабе, рябий, тпру! Край дороги!
Та воли в його круторогі. Гей, цоб! Цабе, рябий, тпру! Круторогі!
А погоничі чорноброві. Гей, цоб! Цабе, рябий, тпру! Чорноброві!
Та поклав торбу при дорозі. Гей, цобі Цабе, рябий, тпру! При дорозі!
Та ішли дівки хустки прати. Гей, цоб! Цабе, рябий, тпру! Хустки прати!
Та вони в його торбу вкрали. Гей, цоб! Цабе, рябий, тпру! Торбу вкрали!
Не порожню ж бо – з пирогами. Гей, цоб! Цабе, рябий, тпру! З пирогами!
Та не з простими пирогами. Гей, цоб! Цабе, рябий, тпру! Пирогами!
Та начинені горобцями. Гей, цоб! Цабе, рябий, тпру! Горобцями!
– Ти до мене, ти до мене не ходи,
Куций, коротенький,
Бо до мене, бо до мене ходить хлопець
Високий, тоненький.
– Понад сад-виноград,
А у саду – грушка,
Вийди, вийди, вийди, вийди ти до мене,
Моя щебетушка.
– Ти до мене, ти до мене не ходи,
Не міси болота,
Я за тебе, я за тебе не піду,
Хоч би сь був зі злота
– Чи ти, мила, така гарна,
Чи мені здається?
Через тебе, через тебе, моя мила,
Спання не береться.
– Ти до мене, ти до мене не ходи,
Не псуй собі ночі,
Я за тебе, я за тебе не піду,
Бо ми ся не хоче.
– Понад сад-виноград,
А у саду.- сливка,
Вийди, вийди, вийди, вийди ти до мене,
Моя чорнобривка!
– Ти до мене, ти до мене не ходи,
Не псуй собі ночі,
Я за тебе, я за тебе не піду,
Бо мати не хоче.
Перестань, перестань
До мене ходити:
Є у мене, є у мене гарний хлопець,
Буде ня любити.
По опеньки ходила, цитьте!
Спідниченьку згубила, цитьте!
Ой цитьте ж бо, цитьте!
Цитьте ж бо, цитьте,
Та нікому не кажіте,
Цитьте!
Запорожець ішов.
..
Цитьте! Спідниченьку знайшов. .
Цитьте. Ой цитьте ж бо, цитьте!
Цитьте ж бо, цитьте,
Та нікому не кажіте, Цитьте!
Запорожець, вражий сину… Цитьте!
Верни ж мою запасчину… Цитьте!
Ой цитьте ж бо, цитьте!
Цитьте ж бо, цитьте,
Та нікому не кажіте,
Цитьте!
Ой послала мене мати зеленее жито жати.
Ой нуте, косарі, що нерано почали.
Хоч нерано почали, та багато утяли!
Ой я жита та не жала, в борозенці пролежала.
Ой нуте, косарі, що нерано почали
Хоч нерано почали, та багато утяли!
Наїхали чужі женці, найшли мене в борозенці.
Ой нуте, косарі, що нерано почали.
Хоч нерано почали, та багато утяли!
Зажурилася Кулина, що некошена долина.
Ой нуте, косарі, що нерано почали.
Хоч нерано почали, та багато утяли!
Через твої русі коси викосили всі покоси.
Ой нуте, косарі, що нерано почали.
Хоч нерано почали, та багато утяли!
Через твої чорні брови викосили всі дуброви.
Ой нуте, косарі, що нерано почали.
Хоч нерано почали, та багато утяли!
Через твої білі руки викосили вже всі луки.
Ой нуте, косарі, що нерано почали.
Хоч нерано почали, та багато утяли!
Через твої білі лиці нема сіна на копиці.
Ой нуте, косарі, що нерано почали.
Хоч нерано почали, та багато утяли!
І долину викосили, і Кулину полюбили.
Ой нуте, косарі, що нерано почали.
Хоч нерано почали, та багато утяли!
Ой за гаєм, гаєм,
Гаєм зелененьким,
Там орала дівчинонька
Воликом чорненьким.
Орала, орала,
Не вміла гукати,
Га й найняла козаченька
На скрипочку грати.
Козаченько грає,
Бровами моргає.
..
Вража ж його матір знає,
На що вів моргає.
Чи на мої воли,
А чи на корови,
Чи на моє біле личко,
Чи на чорні брови?
Воли та корови
Усі поздихають,
Біле личко, чорні брови
Повік не злиняють!
ЛЕГШЕ НА ДУШІ СТАНЕ, ЯК ДО СЕРЦЯ ПІСНЯ ЗАГЛЯНЕ (жартівливі пісні)
трагічного у творі мишка
Related posts:
- ПІСНЯ і БЕЗ ПЕРЦЮ ДІЙДЕ ДО СЕРЦЯ (весільні пісні) Яке ж весілля без пісень?! Інша справа, що співають як веселих, так і сумних) адже хоч для дівчини весілля – це щаслива зміна в Житті, проте мусить вона йти від рідних батька-неньки, з якими стільки...
- ЗОЗУЛЬКА КУЄ – КОПІЇ РАХУЄ (жниварські й обжинкові пісні) Жниварські чи обжинкові пісні є складовими обрядів, пов’язаних із хліборобськими жнивами. Вони фактично завершують календарний цикл. Жнива хоч і є періодом важкої праці, але знаменують кінець хліборобського року. Так, наприклад, співають величальних пісень першому снопу....
- Пісня про Максима Кривоноса – історичні пісні Не дивуйтеся, добрії люди, Що на Вкраїні повстало: Ой за Дашевим, під Сорокою, Множество ляхів пропало! Перебийніс водить немного – Сімсот козаків з собою, Рубає мечем голови з плечей, А решту топить водою. “Ой пийте,...
- Жартівливі пісні Жартівливі пісні – фольклорні і літературні пісенні твори гумористичного чи сатиричного змісту. Зустрічаються в усіх видах української фольклорної лірики – від календарно-обрядової до історичної і танцювальної, але найбільше у родинно-побутовій і пісенних мініатюрах (коломийки, частівки)....
- Ой не ходи, Грицю – пісні-балади Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці, Бо на вечорницях дівки чарівниці! Одна дівчина чорнобривая Та й чарівниченька справедливая. У неділю рано зілля копала, А у понеділок переполоскала, А у вівторок зілля варила, А...
- Скорочено – ОЙ НЕ ХОДИ, ГРИЦЮ… – ПІСНІ МАРУСІ ЧУРАЙ Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці, Бо на вечорницях дівки-чарівниці! Котра дівчина чорні брови має, То тая дівчина усі чари знає. У неділю рано зіллячко копала, А у понеділок пополоскала. Прийшов вівторок –...
- Ой не ходи, Грицю – ПІСНІ МАРУСІ ЧУРАЙ Скорочено Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці, Бо на вечорницях дівки чарівниці. Котра дівчина чари добре знала, Вона ж того Гриця та й причарувала. Інша дівчина чорнобривая. Та чарівниченька справедливая. У неділю рано зіллячко...
- ДЕ КРАПЛЯ ВОДИ ВПАДЕ, ТАМ СТАДО ВОЛІВ СТАНЕ (вода) З найдавніших часів вода вважається джерелом усякого життя. Поклоняючись живій природі, давні українці з особливою пошаною ставилися до води. Тому здавна охороняли та прикрашали джерела і криниці, наділяючи їх цілющими й магічними властивостями. Вважали, що...
- Лірика Андрія Малишка – це пісня душі Знайомлячись з українською літературою та літературою інших країн і народів, я багато розмірковував над питанням, як і чому люди стають письменниками, поетами, драматургами. Зрештою, я дійшов висновку, що таємниця творчості назавжди залишиться таємницею, але деякі,...
- Колодчанські пісні Колодчанські пісні – цикл жартівливих гаївок-веснянок, дівочих передражнювань хлопців під час весняно-літніх забав і розваг молоді, що мали узагальнену назву “Вулиця”. Молодіжна громада, яка складалася з парубочого та дівочого станів, у таких забавах налагоджувала свої...
- Пісня про Байду – історичні пісні В Цариграді на риночку Та п’є Байда мед-горілочку; Ой п’є Байда та не день, не два, Не одну нічку та й не годиночку; Ой п’є Байда та й кивається, Та на свого цюру1 поглядається: “Ой...
- Роль народної пісні в оповіданні P. М. Рільке “Пісня про Правду” 7 клас УКРАЇНА ТА її ІСТОРІЯ В ЛІТЕРАТУРІ М. ГОГОЛЬ, Р. М. РІЛЬКЕ Роль народної пісні в оповіданні P. М. Рільке “Пісня про Правду” У творі Р. М. Рільке “Пісня про Правду” описується період визвольної...
- Р. М. Рільке “Пісня про Правду”. Роль народної пісні в оповіданні УСІ УРОКИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 7 КЛАС II семестр УКРАЇНА ТА ЇЇ ІСТОРІЯ В ЛІТЕРАТУРІ УРОК 36 Тема. Р. М. Рільке “Пісня про Правду”. Роль народної пісні в оповіданні Мета: показати роль народної пісні в долі...
- ПІСНІ ЛІТЕРАТУРНОГО ПОХОДЖЕННЯ – БАЛАДИ І ЛІРИЧНІ ПІСНІ 4.6.1. Загальні відомості про пісні літературного походження. 4.6.2.Історичний розвиток пісень літературного походження. (Пісні Г. Сковороди, І. Котляревського, Г. Квітки-Основ’яненка, М. Петренка, Є. Гребінки). 4.6.3.Пісні літературного походження ХІХ ст. (пісні Т. Шевченка, Я. Щоголева, C. Руданського,...
- Пісня про Богдана Хмельницького – історичні пісні Чи не той то хміль, Що коло тичин в’ється? Ой той то Хмельницький, Що з ляхами б’ється. Чи не той то хміль, Що по пиві грає?.. Ой той то Хмельницький, Що ляхів рубає. Чи не...
- СОЛОМОНОВА ПІСНЯ НАД ПІСНЯМИ – ПІСНЯ НАД ПІСНЯМИ – БІБЛІЯ БІБЛІЯ ПІСНЯ НАД ПІСНЯМИ СОЛОМОНОВА ПІСНЯ НАД ПІСНЯМИ ТУГА МОЛОДОЇ ЗА СВОЇМ МОЛОДИМ Нехай він цілує мене поцілунками уст своїх,- бо ліпші кохання твої від вина! Потягни ти мене за собою, біжімо! Цар впровадив мене...
- Дівчино кохана, здорова була – пісні та романси невідомих авторів – Дівчино кохана, здорова була! Чи вже ж ти, серденько, мене забула? – Забула, забула, голубе сивий! Чом же ти, мій милий, не справедливий? Відкіль ти приїхав, Бог тебе знає, А моє серденько тебе кохає....
- Наша дума, наша пісня не вмре, не загине – ІІ варіант II варіант Для того щоб краще зрозуміти якийсь народ, треба ознайомитися з його історією і з його творчістю. Прекрасною перлиною усної творчості українського народу є думи і пісні. Українська пісня милує серце своєю милозвучністю та...
- Пісня в житті українців (календарно-обрядові пісні) ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА I СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ 6 КЛАС ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА I СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ ПІСНІ. НАРОДНІ КОЛИСКОВІ ПІСНІ. М. ВОРОНИЙ, Т. ШЕВЧЕНКО Пісня в житті українців (календарно-обрядові пісні) Пісні здавна допомагали нашому народу сформувати культуру та звичаї. Українці завжди щирі...
- Українська пісня – це бездонна душа українського народу (О. Довженко) СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВІ ПІСНІ. КОЛОМИЙКИ 7 КЛАС ІЗ ПІСЕННИХ СКАРБІВ СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВІ ПІСНІ. КОЛОМИЙКИ Українська пісня – це бездонна душа українського народу (О. Довженко) Відомий український письменник О. Довженко високо цінував народну пісню. Перед її красою схилялося багато видатних людей. Мабуть,...
- Твір на тему пісня, народна пісня, українська пісня – варіант 1 У всі часи люди співали пісень, у які вкладали свої почуття, думки, надії та хвилювання. Та пісня не лише береже те, що важливо для людини, а ще веселить її та лікує душевний біль. А народні...
- ТАНКОВІ ПІСНІ КОЛОМИЙКИ – БАЛАДИ І ЛІРИЧНІ ПІСНІ 4.5.1. Походження жанру й терміна “коломийка”. М. Сумцов, Ф. Колесса І. Франко і В. Гнатюк про коломийки. 4.5.2. Відображення в коломийках світогляду народу. Своєрідність у змалюванні героя порівняно з ліричними піснями. 4.5.3. Визначення регіонів побутування...
- РОДИННО-ПОБУТОВІ ПІСНІ – БАЛАДИ І ЛІРИЧНІ ПІСНІ 4.2.1. Жанрова природа ліричної пісні. Місце ліричної пісні в системі жанрів сучасного українського фольклору. Типові персонажі ліричних пісень. 4.2.2. Основні тематичні групи родинно-побутових ліричних пісень. 4.2.3. Пісні про кохання. 4.2.4. Пісні про жіночу долю. 4.2.5....
- ВСТУП ДО РОЗДІЛУ “У КРАЇНІ ГУМОРУ”. ЖАРТІВЛИВІ ВІРШІ. ГРИЦЬКО БОЙКО. ХВАСТУНЕЦЬ Мета: продовжити ознайомлення учнів із життєвим і творчим шляхом Грицька Бойка; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; формувати вміння аналізувати прочитане, висловлювати оцінні судження; розвивати зв’язне мовлення школярів, пізнавальні інтереси; виховувати почуття відповідальності за...
- СУСПІЛЬНО-ПОБУТОВІ ПІСНІ – БАЛАДИ І ЛІРИЧНІ ПІСНІ 4.3.1. Основні тематичні групи суспільно-побутових ліричних пісень. 4.3.2. Козацькі, рекрутські пісні, їх історична обумовленість, поетика, символіка. 4.3.3. Чумацькі пісні, їх виникнення, мотиви. 4.3.4. Бурлацькі, наймитські, заробітчанські пісні. Ідейний зміст і художня форма цих пісень. 4.3.2....
- Краса народної пісні – ІІ варіант 8 клас II варіант Пісня іде поруч з людиною все життя. З нею працюють і відпочивають, вона втілює погляди народу, його світогляд, минуле й сучасне. Від народження до самої смерті людина нерозривно зв’язана з піснею....
- Філософія серця “Філософія серця” – основний традиційний напрям української філософії, який відображає специфіку ментальної свідомості, що проявляється в яскравих емоційних формах “кордоцентризму”, пов’язуючи ентузіастичні настанови з чуттєвою сферою, з прагненням охопити в обмеженому безмежне, у відносному –...
- СТРІЛЕЦЬКІ І ПОВСТАНСЬКІ ПІСНІ – БАЛАДИ І ЛІРИЧНІ ПІСНІ 4.4.1.Стрілецькі пісні. 4.4.2. Пісні української повстанської армії. 4.4.3.Пісні-гімни 4.4.1. Стрілецькі пісні Історія виникнення стрілецьких пісень нараховує близько вісімдесяти років, але за радянської влади вони замовчувалися. Складали їх спілки січових стрільців, що були сформовані на початку...
- Коломийки. “Дозвілля молоді”, “Жартівливі коломийки” – “перла розсипаного намиста”. Особливість жанру і його життєвість УРОК 4 Тема. Коломийки. “Дозвілля молоді”, “Жартівливі коломийки” – “перла розсипаного намиста”. Особливість жанру і його життєвість. Мета. Уміти з’ясовувати специфічні ознаки коломийки, спонукати до реалізації своїх творчих можливостей; формувати естетичні смаки; прищеплювати любов і...
- СВІТИ, СВІТИ, МІСЯЧЕНЬКУ – Родинно-побутові пісні УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ХРЕСТОМАТІЯ для 9 класу УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ -Чому всі трави повсихали, Що так рано пріли? Що то, милий, за причина, Що ми ся розійшлися? Світи, світи, місяченьку, Та й на мій перелаз, Прийди,...