ЛАЩЕВСБКИЙ ВАРЛААМ
ЛАЩЕВСБКИЙ ВАРЛААМ (1704 – 28.07.1774) – давньоукраїнський драматург, філософ, церковно-релігійний діяч.
Народився в польській родині. У 1726 – 1737 рр. навчався в Києво-Могилянській академії. 1738 р. постригся в ченці під іменем Варлаама. Викладав у Києво-Могилянській академії поетику, риторику, богослов’я, грецьку та єврейську мови. У 1747 р. запрошений до Петербурга для перегляду слов’янського тексту Біблії та видання її (вийшла 1751 р.). 1753 р. призначено ректором Московської академії. Помер у сані архімандрита Донського монастиря. Автор промов, філософських творів, грецької граматики. Його писана церковнослов’янською мовою трагікомедія “Про нагороду сподіяного в цім світі і в майбутньому вічному житті” (1739 – 1747) є типовим зразком барокової “шкільної” драматургії.
Літ.: Маслов С. І. Етюди з історії стародруків // 36. іст.-філол. від. ВУАН. 1927. № 51; Возняк М. С. Історія української літератури: У 2 кн. Л., 1994. Кн. 2.
О. Хоменко
(1 оценок, среднее: 5,00 из 5)ЛАЩЕВСБКИЙ ВАРЛААМ
описание одежды сочинение на английском с переводом
Related posts:
- СЛОМИНСЬКИЙ (СЛОНИМСЬКИЙ) ГЕДЕОН СЛОМИНСЬКИЙ (СЛОНИМСЬКИЙ) ГЕДЕОН (р. і м. нар. невід. – 1772 р., м. Київ) – церковний та освітній діяч. Навчався в Києво-Могилянській академії, де його вчителем був Симон Тодорський. У 1745 р. – професор поетики, а...
- Буковинська зоря “Буковинська зоря” – перший український часопис, що виходив на Буковині 1870-71, писаний штучною церковнослов’янською мовою. Видавцем “Б. з.” був І. Глібовицький, авторський колектив складали С. Воробкевич, І. Мартинович та ін....
- ЛЯСКОРОНСЬКИЙ СИЛЬВЕСТР ЛЯСКОРОНСЬКИЙ СИЛЬВЕСТР (р. нар. невід. – 19.05.1754, Київ) – культурно-освітній діяч, письменник першої половини XVIII ст. По закінченні курсу навчання в Києво-Могилянській академії залишився в ній учителем. З 1734 р. почергово викладав граматику (два роки),...
- ЛІНИЦЬКИЙ ВАРЛААМ ЛІНИЦЬКИЙ ВАРЛААМ (р. нар. невід. – 1742) – освітній діяч. Священик при посольстві в Константинополі, пізніше – єпископ. У1712- 1714 рр. здійснив паломництво до Єрусалима, після чого написав твір про християнські святині Близького Сходу “Перегринація”....
- ЛУЧКАЙ МИХАЙЛО ЛУЧКАЙ МИХАЙЛО (спр. прізв. – Поп; 19.11.1789, с. Великі Лучки, тепер Мукачівського р-ну Закарпатської обл. – 03.12.1843, Ужгород) – мовознавець, історик, просвітник, церковний діяч, фольклорист. Народився в сім’ї дяка. Початкову освіту здобув у рідному селі...
- Віршознавство Віршознавство – розділ літературознавства, частина поетики, наука про віршові нормативи літературних творів, покликана осмислювати внутрішню будову вірша, власне, його метрику, строфіку та фоніку. В Україні початки В. спостерігаються в граматиках та поетиках братських шкіл XVI-XVII...
- КОНИСЬКИЙ ГРИГОРІЙ КОНИСЬКИЙ ГРИГОРІЙ (чернече ім’я Георгій; 20.11.1717, м. Ніжин – 13.02.1795, м. Могильов, Білорусь) – письменник, педагог, церковний і громадсько-культурний діяч. В 11 років Григорій став студентом Києво-Могилянської академії й завершив повний курс навчання 1743 р....
- ЯВОРСЬКИЙ СТЕФАН ЯВОРСЬКИЙ СТЕФАН (світське ім’я Семен, 1658, м. Яворів, тепер Львівської обл. – 24.11.1722, Москва) – філософ, поет, церковний і громадсько-політичний діяч. Походив із православної шляхетської родини з м. Яворова в Галичині, яка після Андрусівського миру...
- Історичні умови на Західній Україні – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) Історичні умови на Західній Україні Виявом народного протесту проти гноблення на Західній Україні стала масова втеча селян у глухі землі на Буковині, на незайняті східноукраїнські землі, на Кубань і Дон. Іноді активний протест виливався у...
- КОЗАЧИНСБКИЙ МАНУЇЛ (МИХАЙЛО) КОЗАЧИНСБКИЙ МАНУЇЛ (МИХАЙЛО) (1699, м. Ямпіль, тепер Вінницької обл. – 15.08.1755, м. Слуцьк, тепер Мінської обл., Білорусь) – представник раннього Просвітництва в Україні. Походив із сім’ї шляхтича. Закінчив Київську академію (1733). Разом з іншими магістрами-вихованцями...
- ФЕОФАН ПРОКОПОВИЧ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ХРЕСТОМАТІЯ для 9 класу Драматургія Феофан Прокопович – український і російський церковний діяч, учений, педагог, драматург, поет, перекладач, ректор Києво-Могилянської академії. В академії він викладав поетику, риторику, філософію, фізику, арифметику й геометрію. Ф....
- ПОЕТИКИ ПОЕТИКИ (від грецького – майстерність творення). “Словник іншомовних слів” подає три значення слова поетика: 1) наука про художню літературу, теорія літератури; 2) теорія поезії (композиція, образність мови, ритміка, римування тощо); 3) система художніх принципів того...
- МИГУРА ШАРЮН МИГУРА ШАРЮН (рр. нар. і см. невід.) – художник, поет. Народився в Києві. По закінченні повного академічного курсу його було запрошено намісником Софійського монастиря Іларієм для проведення реставраційних робіт у храмі; тут він і прийняв...
- ІЛЛЯ ТУРЧИНОВСЬКИЙ Турчиновський Ілля Михайлович народився 20 липня 1695 року в містечку Березані на Полтавщині в родині сотника. Вчився спочатку вдома, потім у Києво-Могилянській академії, мандрував по Україні, Білорусії, перепробував багато професій. У 1718 р. став священиком...
- МАКСИМОВИЧ ІГНАТІЙ МАКСИМОВИЧ ІГНАТІЙ (1725, с. Ручки Гадяцького полку – 30.09.1793, Чернігів) – церковний та освітній діяч, поет. Вихованець Київської академії. Прийнявши чернечий сан, з 1757 р. викладав у нійсинтаксиму й граматику, з 1759 р. – поетику...
- БЛИСКАВКА – Ігор Калинець (1939) Українська література 6 клас ПРИКМЕТИ ВЕСНИ Ігор Калинець (1939) БЛИСКАВКА Пливе собі королева – Королева темряви. Кортить1 їй зазирнути У дзеркало – А темно. Зблисне На мить світлом – зазирне: Хто на світі найгарніший? –...
- КАЛЬНО ФОЙСЬКИЙ АФАНАСІЙ (рр. нар. і см. – невід.) – давньоукраїнський письменник. Був ченцем Києво-Печерської лаври; на думку деяких дослідників, навчався в Києво-Братському училищі. Належав до книжників, що гуртувалися навколо Петра Могили. 1638 р. видав польською мовою книгу...
- УЖЕВИЧ ІВАН УЖЕВИЧ ІВАН (рр. нар. і см. невід.) – мовознавець XVII ст., поет. Походив із західних районів України (Волині або Наддністрянщини). Восени 1637 р. став студентом Краківського університету. 1641 р. надрукував у Кракові віршований панегірик польською...
- МАКСИМОВИЧ ІВАН МАКСИМОВИЧ ІВАН (грудень 1651, Ніжин – 10.06.1715, Тобольськ) – культурно-освітній діяч і поет. Був старшим сином шляхтича Максима Васильківського. По закінченні Київської академії (1669) прийняв чернечий сан і залишився в ній викладачем, очевидно, поетики чи...
- Шкільна драма Шкільна драма – жанр латиномовної релігійної драматургії, що виник на межі XV-XVI ст. в країнах Західної Європи. Походження Ш. д. пов’язане із статутом церковних та світських навчальних закладів, в яких сценічні вистави були обов’язковими для...
- УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА РЕНЕСАНСУ І БАРОКО. РОЛЬ ПРАВОСЛАВНИХ БРАТСТВ, ОСТРОЗЬКОЇ ТА КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКОЇ АКАДЕМІЙ У РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ. І. ВИШЕНСЬКИЙ – МИСЛИТЕЛЬ, БОГОСЛОВ, ПОЛЕМІСТ Тема. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА РЕНЕСАНСУ І БАРОКО. РОЛЬ ПРАВОСЛАВНИХ БРАТСТВ, ОСТРОЗЬКОЇ ТА КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКОЇ АКАДЕМІЙ У РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ. І. ВИШЕНСЬКИЙ – МИСЛИТЕЛЬ, БОГОСЛОВ, ПОЛЕМІСТ 1. За сприяння братств… А Поширювалося декоративно-ужиткове мистецтво. Б Інтенсивно розвивалася архітектура....
- ВІТИНСЬКИЙ СТЕФАН ВІТИНСЬКИЙ СТЕФАН (рр. та місце нар. і см. невід.) – поет. Навчався, очевидно, в Харківській колегії, де потім був викладачем. У 1736- 1737 рр. викладав поетику, згодом – риторику, у 1738-1739 рр. – професор філософії...
- Остромирове євангеліє Остромирове євангеліє – найдавніша датована рукописна пам’ятка церковнослов’янської мови східнослов’янської редакції. Переписане в 1056-57 уставом з болгарського оригіналу дяком Григорієм для новгородського посадника Остромира. За змістом О. є. – вибрані євангельські читання. Дискусійним є питання...
- Збірник Збірник – видання, яке охоплює ряд творів одного (авторський 3.) або кількох (колективний 3.) авторів. 3. літературно-художніх творів поділяються на альманах, антологію, хрестоматію. Поняття увів Г. Квітка-Основ’яненко у “Супліці до пана-іздателя”. Цей термін означає також...
- ІВАН ВЕЛИЧКОВСЬКИЙ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ХРЕСТОМАТІЯ для 9 класу Історично-мемуарна література Іван Величковський народився на Чернігівщині, навчався в Києво-Могилянській колегії. Спочатку митець працював у друкарні Лазаря Барановича в Чернігові, пізніше оселився в Полтаві й служив там священиком. Іван...
- РАДИВИЛОВСЬКИЙ АНТОНІЙ РАДИВИЛОВСЬКИЙ АНТОНІЙ (р. нар. невід. – 10.12.1688, Київ) – письменник і церковний діяч. Народився, ймовірно, на Чернігівщині. Навчався в Києво-Могилянській колегії. Вважають, що 1656 р. виголосив слово на посвяту І. Гізеля в архімандрити. З 1671...
- ЗИЗАНІЙ (ЗИЗАНІЙ-ТУСТАНОВСЬКИЙ) ЛАВРЕНТІЙ ЗИЗАНІЙ (ЗИЗАНІЙ-ТУСТАНОВСЬКИЙ) ЛАВРЕНТІЙ (р. нар. невід., с. Тустань, тепер Галицького р-ну Івано-Франківської обл. або с. Потелич, тепер Жовківського р-ну Львівської обл. – не раніше лютого 1634 р., м. Корець, тепер Рівненської обл.) – письменник, перекладач,...
- ГРИГОРОВИЧ-БАРСЬКИЙ ВАСИЛЬ ГРИГОРОВИЧ-БАРСЬКИЙ ВАСИЛЬ (псєвд. – Плака, Альбов, Василій Київський; 1701, Київ – 07.10.1747, Київ) – мандрівник, вчений – орієнталіст, письменник. Син дрібного крамаря. У 1715 – 1723 рр. навчався в Київській академії. Влітку 1723 р. вирушив...
- III. Нова українська література 9 клас III. Нова українська література Загальний огляд Історичне підгрунтя розвитку української літератури – 1764 р.- скасування гетьманства; – 1773 р.- скасування Запорозької Січі; запровадження кріпацтва; – масове закриття народних шкіл; ліквідація друкарства; занепад освіти;...
- Особливості лексики творів І. Вишенського Іван Вишенський – палкий захисник церковнослов’янської мови. Її він сприймав як мову виключно культову, однак і в церкві допускав уживання також “простої мови”. У власній творчості І. Вишенський на теми богословсько-догматичні писав церковнослов’янською мовою. Цією...