КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – М. ХВИЛЬОВИЙ, Г. КОСИНКА

11 КЛАС

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1920-1930-Х РОКІВ. ПРОЗА

М. ХВИЛЬОВИЙ, Г. КОСИНКА

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ

До теми “Микола Хвильовий – “талант, що тягнувся до зір””

1. Коли М. Хвильовий починає друкуватися? У яких виданнях?

З 1921 p. М. Хвильовий працює слюсарем на заводі в Харкові й пише вірші.

Він друкується в газетах і журналах першої столиці, в альманахах “Штабель”, На сполох”. 1921 р. з’являється окремим виданням поема “В електричний вік” та збірка поезій “Молодість”. Вірші М. Хвильового публікуються на сторінках журналів “Шляхи мистецтва”, “Арена”, альманаху “Поезія”.

2.Як називалася перша прозова книга митця? Як про неї відгукнулася критика?

У 1923 р. вийшла його прозова збірка “Сині етюди”. Найавторитетніші критики того часу зустріли її захоплено, вважаючи, що вона – значне й цілком новаторське явище в українській літературі. Дорошкевич писав, що збірка “Сині етюди” придбала авторові славу першорядного письменника. Професор В. Петров вважав, що “Сині етюди” – це фактично початок нової української прози.

3.Яку книгу вважають вершиною творчості М. Хвильового?

Книгу новел Хвильового “Осінь” (Харків, “Червоний шлях”, 1924 p.). Вона закріпила “школу Хвильового” і стиль, названий письменником “романтикою вітаїзму”.

Книга зміцнила авторитет письменника і разом із “Синіми етюдами” в російських перекладах розійшлась по Україні й за кордоном.

4.Чому Москва негативно відреагувала на появу “Осені”? Як це позначилося на наступних творах письменника?

Письменника звинувачували в тому, що, мовляв, маскуючи свої справжні погляди під лояльність до комуністичних ідей такими оповіданнями як “Я (Романтика)”, Хвильовий завдає непоправної шкоди ленінізму, поширює ідеї Ломброзо про революціонерів як дегенератів та ідеї Ле Бона про дегенеративність характеру масових рухів. Після цієї атаки письменникові вже не вдавалося друкувати свої твори у повному обсязі. Його романи “Вальдшнепи” та “Іроїда” були конфісковані вже після публікації перших частин. 1925-1926 pp. Хвильовий різко виступив проти цих нападок, і це зробило його постать ще більш відомою і зміцнило його моральний авторитет.

5.Що вам відомо про роль памфлетів М. Хвильового у літературній дискусії?

М. Хвильовий публікує окремими книжками памфлети “Україна чи Малоросія?”, “Камо грядеши?”, “Думки проти течії”, “Апологети писаризму”, “До потреби культурної революції”. У них Хвильовий ставить багато проблемних питань, крізь які червоною ниткою проходять три головні тези:

А)кінець малоросійському епігонству й провінційності, українське мистецтво прилучається до світового, і, в першу чергу, до західноєвропейського мистецтва;

Б)кінець російської гегемонії в Україні; Росія мусить відійти в свої етнографічні межі; Росія самостійна? – Самостійна. Тож і Україна самостійна;

В)українське мистецтво має власну велику місію, воно започатковує нове велике культурне коло, що йому Хвильовий дав умовну назву “азіатський ренесанс”.

Памфлети Хвильового Висловили загальний настрій нації. Так розпочалася літературна дискусія 1925-1928 pp., яка пізніше переросла в політичну.

6.Чому М. Хвильовий присвятив новелу “Я (Романтика)” твору М. Коцюбинського “Цвіт яблуні” ?

М. Хвильовий присвятив новелу “Я (Романтика)” “Цвітові яблуні” М. Коцюбинського, тому що був учнем М. Коцюбинського. А ще тому, що в творі М. Коцюбинського головний герой також є людиною із роздвоєною свідомістю – письменник, який, переживаючи трагедію смерті власної дитини, одночасно відчуває і муку батьківських почуттів, і черпає матеріал для майбутнього твору. Він страждає, зневажає себе, але не може нічого змінити. Однак торжествує у цій трагедії творча, життєствердна сила.

7.Чому М. Хвильовий у своїй творчості багато уваги приділяє зображенню жіночих

Образів?

Це не випадково, адже в пореволюційні часи в суспільстві сталося багато змін, спричинених руйнацією моральних канонів, які призвели до деградації людських душ. І кому, як не жінці, на думку письменника, належить зупинити цей хаотичний абсурд? М. Хвильовий упевнений, що жінки морально стійкіші за чоловіків і що їхня любов, милосердя, готовність до самопожертви здатні вирвати рідний народ із згубної стихії.

8.Про що йдеться у повісті “Сентиментальна історія”?

До теми “Г. Косинка. Трагічна доля письменника. Новелістична майстерність митця. Перевага імпресіонізму в стильовій палітрі”

1.Які труднощі довелося пережити Г. Косинці під час становлення свого таланту?

Любов до книги старанність та прагнення знань відбилися й на успішностінавчання Гриця. Ці самі риси характеру, імовірно, сприяли розвитку його таланту. Як свідчать факти, Гриць з дитинства писав дуже гарні твори: його шкільний вчитель, Павло Іванович, після прочитання шкільного твору майбутнього письменника напророкував учневі велике майбутнє. Але не тільки про навчання та закінчення власних потреб думав Григорій. Після смерті батька йому доводилося дбати про Матір і п’ятьох молодших братів та сестер. Вони й освіту здобували в Києві, і жили у Григорія, який на той час не мав стабільного доходу, бо навіть стипендію студентам виплачували нерегулярно.

2.Чому Г. Косинка змушений був переїхати до Харкова?

Хоча письменник і не афішував своєї любові до України, але герої його творів були кращими представниками рідного народу. Та й з учинків письменника було видно, що перед вами переконаний український патріот. У кінці 20-х років кришка оголосила митця націоналістом і контрреволюціонером. Це було серйозне звинувачення. Опальний письменник змушений був міняти тематику хворів, лінію поведінки та місце проживання. Так Косинка потрапив до Харкова, де жити було безпечніше.

3.До яких тем у своїй творчості найчастіше звертався митець?

4. Як закінчуюся життя талановитого письменника?

Арештовано Косинку у листопаді 1934 року за підозрою “в організації підгоовки терористичних актів проти працівників радянської Влади”. У вироку військової колегії Найвищого суду Союзу РСР у м. Києві у справі терористів-білогвардійців від 15 грудня 1934 р. зазначається: “Суд встановив, що більшість звинувачених прибули в СРСР через Польщу, а частина – через Румунію, маючи завдання вчинити на території УРСР терористичні акти. Під час затримання у більшості звинувачених забрано револьвери і ручні гранати. Керуючись постановою ЦВК Союзу РСР від 1.12.1934 р. і арт. 54 та 54-11 КК УРСР, виїзна сесія військової колегії… присудила… Григорія Косинку-Стрільця… розстріляти. Майно… конфіскувати.:.”. 17 грудня 1934 року вирок було виконано.‘

5.Коли була написана новела “В житах” ?

6. Визначте риси неоромантизму та імпресіонізму в новелі Г. Косинки “В житах”.

Риси неоромантизму: поглиблений психологізм новели; увага до внутрішнього снігу персонажа; повна відсутність тенденційності (нав’язування читачеві певних ідей, думок), прямого авторського втручання в текст.

Новела має ознаки імпресіоністичної поетики: головне для автора – передати не події, а враження від них; дійсність постає у зорових, слухових образах, які нетривкі, змінні, як і почуття та враження героїв. Повнота сприймання світу, повнота чуттєвого досвіду і чуттєвої насолоди є однією з характерних рис імпресіоністичного ставлення до світу.

7.Визначте особливості індивідуального стилю письменника.

Індивідуальний стиль Григорія Косинки можна визначити як неореалістичний, тобто такий, який несе в собі риси модерністських тенденцій, зокрема імпресіоністичної. Письменник фіксує чуттєві, настроєві або смислові враження від чогось, велику увагу приділяє кольоровій гамі як утіленню зорових настроєвих вражень. Дуже важлива в творах Косинки художня деталь. Усі вищеназвані особливості індивідуального стилю письменника посилюють психологізм твору, допомагають утілити авторський задум, визначити головний мотив чи настрій, розкріпи справжню сутність подій.

До особливостей творчої манери письменника можна віднести і повну відсутність прямого авторського втручання в текст.

8.Як імпресіоністична манера письма позначилася на сюжеті твору “В житах”, на його структурних елементах?

9.Чому новелу “Фавст” письменник не дописав?

10.Коли і де вперше було надруковано новелу “Фавст”?

Вперше “Фавст” вийшов друком у журналі “Український засів”, що протягом кількох місяців у 1942-1943 роки виходив в окупованому німцями Харкові. Досі невідомо, як потрапив рукопис оповідання до редакції цього видання. Дослідники припускають, що видавці “Українського засіву” могли внести в новелу якісь словесні доповнення чи виправлення, але дух твору залишився незмінним.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Пока оценок нет)
Loading...

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – М. ХВИЛЬОВИЙ, Г. КОСИНКА

каторжна аналіз