КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – М. КУЛІШ, І. КОЧЕРГА

11 КЛАС

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1920-1930-Х РОКІВ. ДРАМАТУРГІЯ

М. КУЛІШ, І. КОЧЕРГА

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ.

До теми “Микола Куліш. Життєвий і творчий шлях драматурга-новатора”

1. Коли і де народився майбутній письменник?

2.Які враження виніс він із дитинства?

Свої враження від дитинства письменник лаконічно узагальнив у широко відомій автобіографії 1921 року, у якій читаємо: “Детские годы прошли в крайней нужде, иногда в нищете. Отец, безлошадный крестьянин, большую часть жизни прослужил в помещичьих экономиях в качестве чернорабочего й у богатых мужиков поденщиком. Всю горесть подневольной жизни старался заглушить водкой. Мать, родом из Полтавской губернии, еще девушкой пришла в Тавриду на заработки к помещикам. До народной школы, чуть не пятилетним мальчиком, меня уже нанимали богатые мужики пастухом свиней й телят, то нянькой, то погонщиком лошадей и проч.”. З ранніх літ Миколу вабило привілля й бур’яйи, як і малого Шевченка. Рідна домівка лякала цвілими стінами й порожнім посудом.

Мати М. Куліша була неграмотною, але від природи виявилася обдарованою і мудрою. Вона мала талант розмальовувати хати, за що добре платили. Померла, коли синові було всього 8 років. Звідтоді довелося Миколі покладатися на власні сили, витривалість, почуття гідності та на свої виняткові здібності.

3.Яку освіту

здобув М. Куліш? Де навчався?

4.Як вплинула Перша світова війна на долю юнака?

У серпні 1914 року його мобілізували до війська. Спочатку він служив рядовим у запасному батальйоні. Воювати довелося на території Галичини й Литви. Іі одному з боїв через три місяці перебування під кулями Миколу тяжко поранило її голову. Після контузії й госпіталю його відправили додому у відпустку.

У 1917 році, вже будучи офіцером, Микола Куліш під час Лютневої революції стає на її бік, пов’язуючи з цим свої надії на побудову гуманістичного і справедливого суспільства.

5.На який період життя письменника припадають перші літературні спроби? Починає писати Микола Куліш в Олешках. Перші його твори – це сатиричнівірші, фейлетони, епіграми, що з’являються на сторінках учнівських рукописних журналів “Наша жизнь”, “Колючка”, “Стрела”, “Веселое язычество”, ініціатором і редактором яких він сам і був. В Олешках також з’являються перші драматичні і проби Куліша – колоритні малюнки з колишнього життя. 1913 року він пише першу п’єсу “На рыбной ловле” російською мовою, що згодом лягла в основу комедії “Отак загинув Гуска”.

6. Чим займався М. Куліш у роки громадянської війни?

Коли на початку 1918 року Куліш повернувся в Олешки, його обрали головою першої міської ради робітничих, селянських та солдатських депутатів. А громадянська війна тим часом розгорялась, боротьба загострювалася. Олешки захопили війська гетьмана Скоропадського. Куліш потрапив до їхніх рук і більше ніж півроку відсидів у тюрмі. При Директорії Петлюри Куліш входив до міської управи.

Влітку 1919 року під час другого наступу Денікіна Микола Куліш у складі Червоної армії відступає на північ України.

7. Що нового привніс у життя М. Куліша початок 1920-х років?

8. Якими подіями був насичений харківський період життя письменника?

У 1922-1925 pp. М. Куліш – інспектор одеської облнаросвіти. За порадою наркома освіти Олександра Шумського у 1925 році він переселяється до Харкова, обіймає посаду шкільного інспектора Наркомосвіти УРСР, а згодом працює у редакції журналу “Червоний шлях”.

Письменник активно включився у літературне життя. Він знайомиться і здружується з М. Хвильовим, П. Тичиною, Лесем Курбасом. Коли у квітні 1925 року починається літературна дискусія, він стає на бік М. Хвильового. М. Куліша обирають членом президії ВАПЛІТЕ, яка утворилася в 1925 році.

За роки житія в Харкові були написані п’єси “Комуна в степах” (1925), “Зона” (1925), “Хулій Хурина” (1926), “Отак загинув Гуска” (1927) та ін.

Він плідно співпрацює з режисером театру “Березіль” Лесем Курбасом, який у 1928-1929 pp. ставить п’єси М. Куліша “Мина Мазайло” та “Народний Мала – хій”, що викликали палкі дискусії.

9.Чим займався М. Куліш після саморозпуску ВАПЛІТЕ?

Після саморозпуску ВАПЛІТЕ М. Куліш очолив українське товариство драматургів і композиторів, був членом редколегії журналу “Літературний ярмарок” (1929), членом президії ПРОЛІТФРОНТу. Коли під тиском Компартії 19 січня 1931 року ПРОЛІТФРОНТ припинив своє існування, хмари над головою драматурга починають густішати. Восени 1931 року режисер московського Камерного театру А. Таїров поставив нову п’єсу М. Куліша “Патетична соната”, яку не дозволяли ставити в Україні. Проте невдовзі п’єсу заборонили. Останнім твором М. Куліша, який 1933 року йшов на українській сцені, була трагедія “Маклена Граса”, але й її після кількох вистав також заборонили.

10.За що було заарештовано письменника?

8 грудня 1935 р. під час похорону найближчого друга – І. Дніпровського – його – було заарештовано просто на вулиці. Драматурга звинуватили в участі в “контрреволюційній боротьбистській організації”, яка нібито ставила собі за мету повалити радянську владу в Україні.

На закритому судовому слуханні 27-28 березня 1935 р. велику групу “націоналістів”, серед яких був і М. Куліш, засудили до 10 років спецтаборів. Під час відбуття покарання М. Куліш як “особливо небезпечний злочинець” утримувався в спецізоляторі. Із архівних документів відомо, що в жовтні 1937 р. видатний драматург був засуджений до розстрілу.

Микола Куліш розстріляний 3 листопада 1937 р. на Соловках у лісі під Сандармохом (Карелія) на відзначення 20-ї річниці Жовтневої революції разом із великою групою української інтелігенції.

4листопада 1956 року Миколу Гуровича Куліша реабілітували посмертно “за відсутністю складу злочину”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Пока оценок нет)
Loading...

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – М. КУЛІШ, І. КОЧЕРГА

дорога що нікуди не вела