Колядки та щедрівки

Новий рік завжди пов’язаний з мріями про краще майбутнє. Ці мрії та бажання здавна викристалізовувались у чудові поетизовані обряди – колядування, щедрування і засівання. У народних календарних обрядових величальних піснях – колядках і щедрівках – втілився одвічний потяг людей до статків, щастя, добра, краси, високої моралі.
У давні часи ці величання мали містично-фантастичний контекст. Язичники через ритуали і обряди намагалися привернути на свій бік таємничі та незбагненні явища природи, гадаючи, що вони поліпшать їхнє життя. Вони вірили у магічну силу слова творити добро. Слово мало зіграти свою добродійну роль на початку нового річного циклу.
Християнська церква переслідувала язичницький, життєрадісний дух первісних новорічних обрядів. Проте, не в змозі витравити колядування й щедрування, вона намагалася підлаштувати їх до християнської релігії. В обрядах з’явилися нові, переважно релігійні сюжети й мотиви. Однак колядки й щедрівки зберегли й природні образи сонця, місяця, дощу, хліборобської праці, зерна, хліба. Мета новорічних обрядів та ігор – звеличити трудову людину, піднести її дух, вселити віру в успіх, висловити побажання “щедрого вечора, доброго вечора”.
На Україні обряди зимового циклу полягали в тому, що групи колядників (на Різдво) і щедрівників (у новорічний вечір), вибравши провідника – “березу”,

“скарбника” і “міхоношу”, ходили від хати до хати і співали величання господарям дому та членам їх родин. Іноді до гурту приєднувалися музики.
Тематика цих величально піднесених віншувань найрізноманітніша. У ній відклалися нашарування різних історичних епох: дохристиянські уявлення про світ, побут Київської Русі з численними походами, козацьке військове життя, мирна хліборобська праця в різних соціальних умовах. Незмінними у всі віки залишалися хіба що родинно-побутові, любовні теми та мотиви. Всі ці урочисті послання адресувалися чотирьом категоріям людей: господареві, господині, парубкові та дівчині. Найбагатші змістом величання посилаються господарям і парубкам. Вужче, але ніжніше в щедрівках величається дівчина, ще менше – заміжня жінка через її обмежену роль у суспільстві, яка зводиться до домашнього побуту.
Щедрівки і колядки, адресовані господареві, спрямовані на ідеалізацію умов хліборобської праці. З допомогою пісні колядники хотіли дати йому відчути себе справжнім господарем землі. Його з убогої хатини переносили в палаци з широкими дворами, де повно ситої худоби, де він пасе коней, корів, стриже овець, віє й меле зерно, дружина пече калачі, дочка вишиває рушники, подушки, сорочки.
Парубки в новорічних вітаннях – міцні красені, справжні господарі, вмілі мисливці, рибалки, героїчні воїни і майже завжди закохані у небесної краси дівчину. Богатирська слава передається через вихваляння їхніх коней і зброї. Після перемог благородний парубок відмовляється від срібла й золота, а як викуп бере за дружину найкращу дівчину.
Така ж романтизована, гармонійна й дівчина: вродлива, розумна, працьовита, ніжна, чесна, справедлива. Це – зоря, червона калина, зелена верба, що своєю красою зачаровує всіх аж до царевича чи королевича. Це – символ кохання й жіночої вірності.
Ніжно і тепло передається образ господині – дружини й матері: працьовита, добра, тиха, щедра, душевною теплотою зігріває все навколо себе.
Ідеалізація героїв – провідна риса цього жанру народнопісенної творчості. Колядки й щедрівки несли і досі несуть великий заряд етичного й естетичного виховання. Тому цей жанр такий життєздатний. Навіть жорстокий тоталітарний режим не зумів витравити суспільно-виховних засад колядок і щедрівок. Хоч як намагалися перефарбувати їх у червоні кольори, вони не втратили закладених у них природою народного мистецтва функцій нести людям добро і красу.
“Бібліотека школяра” пропонує Вам ознайомитись з наступними колядками та щедрівками:
Добрий вечір тобі, пане господарю Небо і земля нині торжествують Нова радість стала Коли не було з нащада світа Ой сивая та зозуленька Чий то ж ми плужок по горі оре Ой над Дунаєм, над бережком Щедрик, щедрик, щедрівочка Ой рано, рано кури запіли Ой на Дунаю та на бережку У сьому двору, як у вінку Щедрик, ведрик, дайте вареник Чи дома, дома пан господар Ой ясна, красна на небі зоря Ой рясна, красна в лузі калина Ой хвалилася біла береза Ішла Марися рано по воду Чи ти, рожа, сама у городі Сіяла Гануся вино зелене Дівка Олена сади садила


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Пока оценок нет)
Loading...

Колядки та щедрівки

сикстинская мадонна франко анализ