Картини рідної Донеччини у творах “Вода десь точить білий камінь”, “Солов’їні далі, далі солов’їні” – І варіант – ВОЛОДИМИР СОСЮРА


І варіант

Володимир Миколайович Сосюра народився в місті Дебальцево на Донбасі в 1898 році. У його творах знайшли поетичне відображення і героїчний подвиг народу, який в боях відстояв честь і незалежність Батьківщини, і натхненна праця людини, і особисте її життя, радощі і болі. У часи, коли немало поетів захоплювались масштабністю і космізмом зображення дійсності, Сосюра пише з ліричною теплотою, поєднуючи ліризм з широким громадським звучанням. Головний герой Сосюри – людина глибоких почуттів, світлого ідеалу, людина вразлива, благородна, відкрита. Його поезія, щира і безпосередня, чарує простотою і ясністю образів. У його віршах немає незвичайних рим. Багато його віршів покладено на музику, бо вони мелодійністю, емоційним звучанням близькі до української народної пісні. Вони такі ж прості, ясні, сповнені чистих і свіжих почуттів. Багато рядків з його віршів стали афоризмами:

Де б я не був, а все ж думками

Лечу в Донеччину свою.

Це рядки з вірша “Вода десь точить білий камінь”, де поет укотре зізнається в любові до рідного краю. Адже земля батьків, стежки дитинства завжди викликають найтепліші спогади. З гарячою синівською любов’ю описує поет краєвиди рідного Донбасу. Тут і копри із зорями ясними”, і “за Донцем встають заводи в могутній величі своїй”. Ми ясно чуємо в цьому вірші тему нерозривності зв’язку з рідною

землею. У вірші “Солов’їні далі, далі солов’їні” опис пейзажу перетинається з інтимною лірикою. Прийшла весна Вкраїни, і на гіллі рясному цвіт, немов сніжинки. Тут і “сині далі”, і “сяють очі” “сині і кохані”.

У вірші “Коли потяг у даль загуркоче” перед нами постає картина тихого лагідного вечора і зустрічі закоханих: “місячні ночі”, “сумні жоржини”, “шум акацій”, “дзвін гітари у місячні ночі”. І от юнак пішов на війну, обіцяв повернутись. Але сталося все не так.

Опис рідних краєвидів перегукується з описом почуттів. Вірш “Як я люблю тебе, мій краю вугляний” розкриває глибину почуттів до рідного Донбасу. Поет освідчується в коханні “кожному камінцю, билині кожній”. Для набуття сили і наснаги “я серцем до землі донецької тулюсь, – каже Сосюра. – Я пишаюсь, що я землі моєї син”.

Я читаю ці вірші і відчуваю себе причетним до цього почуття. Бо я теж люблю свій рідний Донбас і почуваю гордість за свою причетність до людей цього краю.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Пока оценок нет)
Loading...

Картини рідної Донеччини у творах “Вода десь точить білий камінь”, “Солов’їні далі, далі солов’їні” – І варіант – ВОЛОДИМИР СОСЮРА
вірші суботика