Ізмарагд

“Ізмарагд” (грецьк. smаragdos – смарагд) – літературний збірник творів релігійно-дидактичного змісту; склався у XIII-XIV ст. у Київській Русі, поширювався у списках серед східних слов’ян до XVIII ст. Кожна з відомих трьох редакцій включає до 100 “слів” і “повчань”, що стосуються норм церковного та морально-побутового життя. Твори, включені до “І.”, належать ранньохристиянським, візантійським та києво-руським авторам, серед яких – Іоанн Златоуст, Василій Великий, Григорій Богослов, Кирило Туровський та ін. Дві з редакцій мають виразно український характер у фразеології, мовному ладі афористики. Повчальні правила стосуються друзів, жінок, челяді, одруження і “любодіянія”, дітей, а також користі “почитанія книжного” і потреби заглиблюватися в прочитане. Створюючи збірник поезій “Мій. Ізмарагд”, І. Франко розробив символіку і окремі мотиви києво-руського “І.” з його афористикою.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Пока оценок нет)
Loading...

Ізмарагд

твір на тему краса в житті людини