Іван Крилов (1769-1844) – БАЙКА


ЗУСТРІЧ З БАЙКОЮ

БАЙКА

Іван Крилов (1769-1844)

Звірі мислять і діють у нього надто по-російськи.

Микола Гоголь

Байки принесли світову славу і російському письменнику Івану Крилову. “Вовк і ягня”, “Лебідь, Щука і Рак”, “Лисиця і Виноград”, “Мавпа й окуляри” – ці та багато інших зразків байкарського мистецтва і нині приваблюють творчих читачів своєю мудрістю та дотепністю.

У чому ж секрет успіху Крилова? Чому його байки, за Миколою Гоголем, видатним російським та українським письменником, називають “книгою мудрості самого народу”? За свідченням одного із сучасників Крилова, він ще в дитинстві з особливим задоволенням відвідував народні зібрання, жадібно прислухався до розмов простого люду, які вражали його простотою, ясністю і влучністю висловів, блискучим добором слів. Спостереження за поведінкою людей, народним мовленням, багатим на приказки і прислів’я, живили його творчу фантазію. Крім того, Крилов захоплювався творами Лафонтена. У тринадцять років він уперше переклав його байку, а згодом неодноразово звертався до літературної спадщини великого француза. Однак, використовуючи його сюжети, він переказував їх по-своєму, привносив певні зміни. Подібно до Лафонтена, зі сторінок якого постає Франція XVIII століття, байки Крилова відкривають нам вікно у світ тогочасної російської дійсності з її проблемами,

звичаями й характерами. Саме тому, порівнюючи творчість обох байкарів, Олександр Пушкін писав: “Обидва вони залишаться улюбленцями своїх співвітчизників… Лафонтен і Крилов – представники духу обох народів”.

Вислови байок Крилова, написаних ще на початку XIX століття, виявилися настільки влучними, що стали крилатими. “Воз и ныне там” (“Віз і досі там”) – говорять, коли хочуть підкреслити, що справа стоїть на місці через незгоду тих, хто за неї взявся. “Ты все пела? Это дело: так події же, попляши!” (“Ти співала? Добре дбала: потанцюй тепер піди!”) ці слова приходять на думку людині, яка має справу з ледарем. А коли

Хтось потрапляє на вудочку улесливості, згадують рядки з банки “Ворона та лисиця”: “Уж сколько раз твердили миру, что лесть гнусна, вредна; по только все не вирок…” (“Вже скільки раз казали миру, що влесливість гидка, та мова марна ця…”).

Отже, байки Крилова – не лише особлива сторінка в історії російської літератури, а й багатюще джерело мудрості для кожного, хто читає їх уважно і вдумливо.

1. Чому Олександр Пушкін назвав Лафонтена і Крилова представниками духу обох народів?

2 Які вислови із байок російського письменника Крилова вам запам’ятались? Коли доцільно їх уживати?

Світова література очима українських письменників

Світова література очима українських письменників

Твори Івана Крилова ще за його життя були широко відомі в Україні. “Великим поетом” називав байкаря Тарас Шевченко. Іван Франко наголошував на видатному таланті Крилова, відзначав живучість його традицій в українській літературі, особливо ж у творчості Леоніда Глібова. Євген Гребінка з нагоди 50-річчя літературної діяльності Крилова написав вірш “Лавровий листок”.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Пока оценок нет)
Loading...

Іван Крилов (1769-1844) – БАЙКА
куди ховаються риби від дощу