ІСТОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ


Історія літератури (від грец. ιστορία – розповідь про минуле) займається дослідженням художньої літератури в історичному аспекті від її зародження й до наших днів. Вона включає в себе численні історії окремих національних літератур, як старих, що мають багатовікову традицію (наприклад історія китайської літератури, історія англійської літератури, історія української літератури), так і новітніх, розвиток яких обмежується десятками років (наприклад історія чукотської літератури, історія літератури мансі). В поле зору історії літератури потрапляють різноманітні взаємозв’язки з іншими літературами (наприклад української на ранніх етапах з візантійською чи, пізніше, з російською), різного роду взаємовпливи. Історія літератури кожного народу має специфічні особливості, пов’язані з неповторними шляхами його історичного розвитку. Так, тривала відсутність державності українського народу, утиски його мови та культури впродовж віків знайшли своє помітне відображення в історії національної літератури в цілому, у творчості окремих її представників (наприклад Т. Шевченка, П. Куліша, Б. Лепкого).

Своїм обсягом, значною кількістю наукових праць, багатством конкретного матеріалу історія літератури виокремлюється серед інших основних літературознавчих дисциплін. Історія літератури кожного народу поділяється на кілька періодів.

Так, наприклад, С Єфремов називає три періоди в історії української літератури: доба національно-державної самостійності; доба національно-державної залежності; доба національного відродження. Більш складною постає класифікація розвитку національної літератури в праці зарубіжного українського вченого Д. Чижевського: “І. Доба монументального стилю – XI ст. II. Доба орнаментального стилю – XII-XIII ст. III. Переходова доба – XIV-XV ст. IV. Ренесанс та реформація – кінець XVI ст.

V. Барокко – XVII-XVIII ст. VI. Класицизм – кінець XVIII ст. – 40-ві роки XIX ст. VII. Романтика – кінець 20-х років – початок 60-х років XIX ст. VIII. Реалізм – від 60-х років XIX ст. … IX. Символізм – початок XX ст.”. Відомі й інші періодизації історії української літератури.

Наукова розробка окремих проблем історії літератури веде до спеціалізації досліджень, обмеження їх певною добою, зокрема: історією української літератури XX ст., історією української літератури XIX ст., історією давньої літератури тощо. Творчість окремих письменників-класиків також дала цілі напрями в історії літератури, такі як шевченкознавство, франкознавство, шекспірознавство, толстознавство і т. д.

В історії літератури побутують переважно ті ж жанри, що й у теорії: монографія, огляд, стаття, есе. Трапляються також нарис, рецензія.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Пока оценок нет)
Loading...

ІСТОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ
шандровський колодязь