Інтеграція наук при вивченні художньої літератури

Інтеграція наук при вивченні художньої літератури (лат. integratio — поповнення, відновлення) — процес взаємодії різних галузей знань і відносно самостійних гуманітарних та природничих наук у вивченні сутності художньої літератури і функціонування завершених творів у житті суспільства. Значення І. н. при в. х. л. усвідомилося після виділення літературознавства в окрему наукову галузь, з поглибленням диференціації методологічного арсеналу естетики, психології, історії, соціології, з виникненням нових наук — семіотики, теорії інформації, культурної антропології, металінгвістики, . які по-своєму звертаються і до мистецтва, і до художньої літератури зокрема. Під впливом досягнень цих наук видозмінюється традиційне літературознавство як за своєю структурою, так і за методологічним оснащенням. Це виявляється в історичній динаміці (змінності і боротьбі) літературознавчих шкіл, напрямів (біографізм, компаративізм, культурно-історична школа, психологізм, формалізм, «нова критика», рецептивна естетика, структуралізм, філософський постструктуралізм тощо) і в структурі знання про літературу, в критеріях оцінки художніх творів і літературознавчих праць. Поняття І. н. при в. х. л. включає організаційно-кількісний і логіко-пізнавальний...

(якісний) аспекти. У першому випадку йдеться про координацію, поєднання зусиль представників різних наук та наукових установ, які звертаються до художньої літератури як об’єкта дослідження під власним кутом зору. У другому — про використання літературознавцем (теоретиком, істориком літератури, літературним критиком, текстологом) здобутків інших наук при самостійному дослідженні та інтерпретації літературних явищ, текстів художніх творів тощо. У першому випадку акцент переноситься на організаційні форми роботи (погодження планів роботи, координація досліджень, проведення спільних симпозіумів, конференцій, видання праць тощо), у другому — на методологію дослідження, на субординацію методів, запозичених з інших наук, і осмислення їх евристичних можливостей при врахуванні своєрідності предмета дослідження. В україністиці процес інтегрування філософсько-естетичних, психологічних і лінгвоструктуральних досліджень у галузі літературознавства започаткували ще О. Потебня, І. Франко, С. Балей, О. Білецький, М. Гнатишак, Я. Ярема, продовжували в різних суспільно-політичних умовах (тому не з однаковим результатом) Л. Білецький, Д. Чижевський, Ю. Шерех, Г. В’язовський, Я. Розумний, Г. Грабович, М. Павлишин та ін.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Пока оценок нет)
Загрузка...

Інтеграція наук при вивченні художньої літератури